YaChudo

Квінн Г'юз

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

США Квінн Г'юз
Народився14 жовтня 1999[1] (27 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Орландо, Флорида, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст178 см
Вага82 кг
Позиціязахисник
Кидоклівий
Клуб НХЛ«Ванкувер Канакс»
Нац. збірнаСША США
Драфт НХЛ7-й загальний, 2018
«Ванкувер Канакс»
Ігрова кар'єра2019 — зараз
CMNS: Квінн Г'юз у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юз.

Квінн Г'юз (англ. Quinn Hughes; нар. 14 жовтня 1999, Орландо) — американський хокеїст, захисник клубу НХЛ «Ванкувер Канакс». Гравець збірної команди США.

Олімпійський чемпіон.

Старший брат Джека та Люка також хокеїстів НХЛ.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав 2015 року в системі з розвитку юніорського хокею США (ХЛСШ).[2]

З 2017 по 2019 роки Квінн виступав за університетську команду Мічигану (НКАА).[3]

2018 року був обраний на драфті НХЛ під 7-м загальним номером командою «Ванкувер Канакс».[4][5]

10 березня 2019 року Г'юз підписав трирічний контракт початкового рівня з клубом НХЛ «Ванкувер Канакс».[6] 28 березня 2019 року, Квінн дебютував у НХЛ в парі з Люком Шенном у матчі проти «Лос-Анджелес Кінгс».[7] У січні 2020 року його обрано на матчі всіх зірок НХЛ.[8] У лютому Г'юза був визнаний новачком місяця.[9] За підсумками сезону Квінн був номінований на Пам'ятний трофей Колдера разом із Домініком Кубаликом та Кейлом Макаром, який став володарем трофею.[10]

За підсумками другого сезону Квінн отримав клубний приз «Канакс», як найкращий захисник команди.[11]

1 жовтня 2021 року американець підписав шестирічний з «Канакс».[12] 21 жовтня Г'юз став найшвидшим захисником в історії клубу, який набрав 100 очок.[13]

4 березня 2023 року, Г'юз зробив дві результативні передачі в переможній грі 4–1 над «Торонто Мейпл Ліфс», ставши найшвидшим захисником в історії НХЛ, який досяг рубежу в 200 результативних передач.[14]

Перед початком сезону 2023–24, Квінн став п'ятнадцятим капітаном ванкуверців та наймолодшим капітаном в НХЛ.[15] У січні його вдруге обрали на матч всіх зірок НХЛ.[16][17] За підсумками сезону Г'юз став переможцем Пам'ятного трофею Джеймса Норріса.

5 листопада 2024 року, Г'юз віддав три результативні передачі під час переможного матчу 5–1 над «Анагайм Дакс», ставши третім найшвидшим захисником в історії НХЛ, який досяг рубежу в 300 результативних передач.[18] 1 грудня Квінн випередив Александра Едлера і став лідером «Канакс» за результативними передачами серед захисників.[19] За підсумками сезону 2024–25 вдруге номінований на Пам'ятний трофей Джеймса Норріса.[20]

На рівні збірних

У складі юніорської збірної США брав участь в юнацькому турнірі в Канаді,[21] став чемпіоном світу 2017 року.

У складі молодіжної збірної США здобув бронзові нагороди в 2018 році[22] та срібні нагороди в 2019 році.[23][24]

Гравець збірної команди США.[25]

2 січня 2026 року його було включено до складу збірної США на зимові Олімпійські ігри 2026 року.[26]

22 лютого брат Квінна, Джек, забив переможний гол в овертаймі фінальної гри проти Канади, що принесло збірній США першу олімпійську золоту медаль з 1980 року.[27]

Нагороди та досягнення

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2015–16 США ХЛСШ 34 4 7 11 10 — — — — —
2016–17 США ХЛСШ 26 4 22 26 10 — — — — —
2017–18 Університет Мічигану НКАА 37 5 24 29 26 — — — — —
2018–19 Університет Мічигану НКАА 31 5 28 33 16 — — — — —
2018–19 «Ванкувер Канакс» НХЛ 5 0 3 3 2 — — — — —
2019–20 «Ванкувер Канакс» НХЛ 68 8 45 53 22 17 2 14 16 2
2020–21 «Ванкувер Канакс» НХЛ 56 3 38 41 22 — — — — —
2021–22 «Ванкувер Канакс» НХЛ 76 8 60 68 28 — — — — —
2022–23 «Ванкувер Канакс» НХЛ 78 7 69 76 34 — — — — —
2023–24 «Ванкувер Канакс» НХЛ 82 17 75 92 38 13 0 10 10 6
2024–25 «Ванкувер Канакс» НХЛ 68 16 60 76 29 — — — — —
Усього в НХЛ 433 59 350 409 175 30 2 24 26 8

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2015 США U17 5-е 5 1 9 10 6
2017 США ЮЧС18 1 7 1 4 5 4
2018 США МЧС 3 7 0 3 3 6
2018 США ЧС 3 10 0 2 2 2
2019 США МЧС 2 7 0 2 2 0
2019 США ЧС 7-е 8 1 9 10 0
2026 США ЗОІ 1 6 1 7 8 0
Молодіжна збірна 26 2 18 20 16
Національна збірна 24 1 16 17 2

Примітки

  1. ↑ https://www.iihf.com/en/events/2018/wm/teams/roster/1612/ — Міжнародна федерація хокею із шайбою.
  2. ↑ Herman, Adam (27 вересня 2018). Introducing Quinn Hughes, the NHL's next hot American defense prospect. sportingnews.com. Процитовано 15 січня 2018.
  3. ↑ QUINN HUGHES. mgoblue.com. University of Michigan. Процитовано 15 січня 2018.
  4. ↑ McKenzie, Bob (13 вересня 2017). The Year of Swedish Defencemen. tsn.ca. Процитовано 3 грудня 2018.
  5. ↑ Harling, Peter (15 січня 2018). Quinn Hughes. dobberprospects.com. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  6. ↑ Canucks sign defencemen Quinn Hughes. NHL.com. 10 березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  7. ↑ Joy, Derek (28 березня 2019). Canucks Report: Hughes to make NHL debut. NHL.com. Процитовано 29 березня 2019.
  8. ↑ Satriano, David (30 грудня 2019). NHL All-Star Game Last Men In ballot revealed. NHL.com. Процитовано 31 грудня 2019.
  9. ↑ Hughes of Canucks named NHL Rookie of Month for February. nhl.com. National Hockey League. 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  10. ↑ Hughes, Makar and Kubalik named Calder finalist. tsn.ca. 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  11. ↑ Canucks Announce Team Awards For 2020.21 Season. National Hockey League. 18 травня 2021. Процитовано 16 листопада 2023.
  12. ↑ Canucks agree to new contracts with Elias Pettersson, Quinn Hughes. Sportsnet. 1 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  13. ↑ Canucks vs. Wild. National Hockey League. 26 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2023.
  14. ↑ Schram, Carol (7 березня 2023). NHL STAT PACK: QUINN HUGHES SETS A RECORD AND COUNTS HIS TEAMMATES. The Hockey News. Процитовано 16 листопада 2023.
  15. ↑ Introducing 'Captain Quinn'. National Hockey League. 11 вересня 2023. Процитовано 11 вересня 2023.
  16. ↑ Johnston, Patrick (4 січня 2024). Canucks: Quinn Hughes, NHL's top-scoring defenceman and an All-Star too. The Province. Процитовано 5 січня 2024.
  17. ↑ а б NHL All-Star Game rosters unveiled; Matthews to represent host Maple Leafs. NHL.com. 4 січня 2023. Процитовано 6 січня 2024.
  18. ↑ Canucks' Quinn Hughes becomes third-fastest defenceman to 300 career assists. Sportsnet. 5 листопада 2024. Процитовано 7 листопада 2024.
  19. ↑ Faber, Chris (1 грудня 2024). Quinn Hughes Becomes Franchise Leader in Assists from a Defenceman. NHL.com. Процитовано 3 грудня 2024.
  20. ↑ Quinn Hughes, Makar, Werenski named Norris Trophy finalists. NHL.com. 29 квітня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  21. ↑ Roster Announced for 2015 World U17 Hockey Challenge. usahockeyntdp.com. 29 жовтня 2015. Процитовано 9 листопада 2018.
  22. ↑ Quinn Hughes. teamusa.usahockey.com. Team USA Hockey. Процитовано 15 січня 2018.
  23. ↑ Mike G. Morreale (23 грудня 2018). United States finalizes roster for World Junior Championship. NHL.com. Процитовано 23 грудня 2018.
  24. ↑ Mike G. Morreale (5 січня 2019). Finland defeats United States to win World Junior Championship. NHL.com. Процитовано 6 січня 2019.
  25. ↑ Team USA names 17 players to IIHF World Hockey Championship roster. sportsnet.ca. 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
  26. ↑ Team USA announce 25-strong men's ice hockey roster for Milano Cortina 2026. olympics.com. 2 січня 2026. Процитовано 2 2січня 026.
  27. ↑ Gardner, Steve (22 лютого 2026). Toothless Jack Hughes celebrates gold medal-winning goal in style. USA TODAY. Процитовано 22 лютого 2026.
  28. ↑ NHL announces 2019-20 All-Rookie team. nhl.com. National Hockey League. 21 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  29. ↑ NHL announces 2023-24 All-Star Teams. NHL.com. 27 червня 2024. Процитовано 27 червня 2024.

Посилання

Хокеїст Це незавершена стаття про хокеїста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).