YaChudo

Квадратриса

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Квадратриса — плоска трансцендентна крива, що визначається кінематично. Винайдена софістом Гіппієм (V століття до н. е.), використовувалась в античні часи для розв'язання задач квадратури круга та трисекції кута.

Рис. 1. Кінематичне визначення квадратриси

Кінематичне визначення

Розглянемо квадрат A B C D {\displaystyle ABCD} (рис. 1), в який вписано сектор чверті круга. Нехай точка E {\displaystyle E} рівномірно рухається по дузі від точки D {\displaystyle D} до точки B {\displaystyle B} ; одночасно відрізок A ′ B ′ {\displaystyle A'B'} рівномірно рухається з позиції D C {\displaystyle DC} в позицію A B {\displaystyle AB} . Нарешті, вимагатимемо, щоб обидва рухи завершилися одночасно. Тоді точка перетину радіуса A E {\displaystyle AE} та відрізка A ′ B ′ {\displaystyle A'B'} опише квадратрису (позначена червоним).

Рівняння кривої

Рис. 2. Квадратриса
ρ = 2 R π φ sin ⁡ φ . {\displaystyle \rho ={\frac {2R}{\pi }}{\frac {\varphi }{\sin \varphi }}.}
x = y ctg ⁡ π y 2 R {\displaystyle x=y\,\operatorname {ctg} {\frac {\pi y}{2R}}}

Трисекція кута

Трисекція кута, тобто поділ довільного кута на три рівні частини, за допомогою квадратриси здійснюється елементарно. Нехай E A B {\displaystyle EAB} (рис. 1) — деякий кут, третину якого треба побудувати. Алгоритм поділу наступний:

  1. Знаходимо точку F {\displaystyle F} на квадратрисі і її ординату A ′ {\displaystyle A'} .
  2. Відкладаємо на відрізку A A ′ {\displaystyle AA'} його третю частину; отримаємо точку H {\displaystyle H} .
  3. Знаходимо на квадратрисі точку K {\displaystyle K} з ординатою H {\displaystyle H} .
  4. Проводимо промінь A K {\displaystyle AK} . Кут K A B {\displaystyle KAB}  — шуканий.

Доведення даного алгоритму витікає з рівномірності обох рухів, що утворюють квадратрису.

Очевидно також, що аналогічними діями можна поділити кут на будь-яке число рівних частин.

Квадратура круга

Рис. 3. Квадратура круга

Тут завдання ставиться таким чином: побудувати квадрат з такою самою площею, як у заданого круга радіуса R {\displaystyle R} . Алгебраїчно це означає рішення рівняння : x 2 = π R 2 {\displaystyle x^{2}=\pi R^{2}} .

Побудуємо для початкового круга квадратрису, як на рис. 1. Можна показати, що абсциса A G {\displaystyle AG} її нижньої точки дорівнює 2 R π {\displaystyle {\frac {2R}{\pi }}} . Відобразимо це у вигляді пропорції: C : 2 R = 2 R : A G {\displaystyle C:2R=2R:AG} , де C = 2 π R {\displaystyle C=2\pi R}  — довжина кола. Наведене співвідношення дозволяє побудувати відрізок довжини C {\displaystyle C} . Прямокутник із сторонами R {\displaystyle R} і C / 2 {\displaystyle C/2} буде мати потрібну площу, а побудувати рівновеликий йому квадрат — справа неважка.

Див. також

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).