YaChudo

Каїрський єгипетський музей

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Каїрський єгипетський музей
араб. المتحف المصري Редагувати інформацію у Вікіданих

Головний вхід до музею
30°2′52″ пн. ш. 31°14′0″ сх. д. / 30.04778° пн. ш. 31.23333° сх. д.
Типнаціональний
будівля музеюd і egyptological museumd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Єгипет Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняЄгипет, Каїр, Мідан Тахрір
АдресаPiazza Tahrir Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникОгюст Маріетт Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1835
Відкрито1902 Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорВища Рада Старожитностей Редагувати інформацію у Вікіданих
Фонд120 тисяч (2006)
ДиректорМамдух Мохаммед Ельдаматі
КураторSabah Abdel Razekd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтegyptianmuseum.gov.eg
Каїрський єгипетський музей. Карта розташування: Єгипет
Каїрський єгипетський музей
Каїрський єгипетський музей (Єгипет)
Мапа

CMNS: Каїрський єгипетський музей у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каїрський єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва — його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.

Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі Мідан ель-Тахрір, була побудована в 1900 році в неокласичному стилі за проєктом французького архітектора Марселя Дюнона. До неї музей переїхав в 1902 році.

Передісторія

Невідомий (фаюмський портрет), II ст. н. е. Каїрський єгипетський музей

Зародком майбутнього Каїрського музею стала так звана Служба старожитностей Єгипту, організована єгипетським урядом в 1835 році. Головною метою її було обмежити злодійське беззаконня, що панувало в місцях археологічних розкопок. Розграбування могил, що процвітало тисячоліття тому, стало справжньою проблемою в XIX ст.: нерідко траплялося, що перш ніж археологи наближалися до гробниці, місцеві жителі вже активно продавали статуетки і коштовності з неї на антикварних ринках. Виникнення Служби старовини поклало початок впорядкуванню як ходу розкопок, так і зберігання знайдених предметів.

Огюст Маріетт

Проте справжнє народження Каїрського музею пов'язане з французьким єгиптологом Огюстом Маріеттом. Молодий співробітник Єгипетського департаменту Лувру приїхав в 1850 році до Каїра, щоб придбати для Лувру декілька папірусів. Опинившись в Єгипті, він став свідком планомірного розкрадання археологічних знахідок. Всі численні приїжджі — туристи, вчені, любителі старовини — прагнули придбати який-небудь давній артефакт; в кращому разі — для музею на своїй батьківщині, в гіршому — для особистої колекції. Такий гігантський попит негайно породив відповідну пропозицію. Служба старовини Єгипту була не в змозі контролювати роботу чорних ринків, де продавалися часом дорогоцінні пам'ятки, які назавжди втрачав Єгипет. Окрім відвертого криміналу, єгипетська наука страждала від відсутності твердої юридичної бази. Пам'ятники не тільки крали — їх відкрито вивозили.

Але Огюст Маріетт вирішив не здобувати скарби для своєї країни за прикладом інших археологів, а присвятити своє життя Єгипту. Всі сили він докладає до створення музею в Єгипті, де б зберігалося все знайдене на єгипетській землі. Зокрема — і знахідки самого Маріетта, серед яких знаменита нині Алея сфінксів, або Серапеум, в Саккарі. Стараннями Маріетта музей був заснований в 1858 році спочатку в Булаці. З того часу все відкрите на території Єгипту стало вважатися державною власністю і автоматично відправлялося в музей. Розкраданню пам'ятників історії і культури Єгипту було покладене край. У 1880 році Булацький музей був переведений в Гізу, по сусідству із знаменитими великими пірамідами, в прибудову до палацу тодішнього глави Єгипту Ізмаїла Паші.

Через рік Маріетт помер. Пам'ятник великому єгиптологові і безкорисливому дослідникові стоїть у дворі музею в Каїрі, куди колекція була перевезена в 1902 році. Тут же, в стародавньому гранітному саркофагу, покоїться прах ученого.

Експонати

Меморіальний комплекс відомим єгиптологам та пам'ятник і саркофаг Огюсту Маріетту в саду Каїрського єгипетського музею

Музей містить понад 120 000 експонатів в 107 залах[1]. Серед них безліч царських мумій, знайдених при розкопках в Долині Царів, скарби гробниць фараонів, зокрема — поховання молодого фараона Тутанхамона (XIV ст. до н. е.), відкрите в 1922 англійським вченим Говардом Картером. Воно стало чи не найвідомішим археологічним відкриттям XX ст., адже гробниця Тутанхамона виявилася єдиною серед своїх сусідок майже незайманою стародавніми грабіжниками.

Кількість знайдених в гробниці предметів мистецтва перевищували три з половиною тисячі; велика частина їх знаходиться нині в Каїрському музеї. Серед них — коштовності, прикраси, домашнє начиння, саркофаги (мумія фараона була захована в декілька дорогоцінних саркофагів). Найбільш прославлений експонат цього відділу — так звана Золота маска Тутанхамона. Це зображення молодого фараона, що лежало на обличчі мумії.

Дорогоцінний розділ Каїрського музею — витвори мистецтва так званого Амарнського періоду (також XIV ст. до н. е.). Назва походить від села Тель-ель-Амарна, де було знайдено більшість цих шедеврів. Всі вони пов'язані з ім'ям «фараона-єретика» Аменхотепа IV. Він відрікся від багатобожжя предків і законодавчо ввів в країні єдиний культ Сонця-Атона, на честь якого узяв собі нове ім'я, — Ехнатон. Прагнучи повністю оновити духовне та офіційне життя Єгипту, він полишив стародавню єгипетську столицю Фіви і заснував нову, названу їм Ахетатон, на тому місці, де пізніше і виникла Тель-ель-Амарна.

Релігійна реформа Ехнатона сприяла й іншим перетворенням у державі: його естетичні вимоги послужили причиною виникнення нового, раніше невідомого художнього стилю, який зараз називають амарнським. В порівнянні з канонічним стриманим староєгипетським мистецтвом, амарнський стиль проводить враження своєрідного експресіонізму.

Галерея

Новини 2011 року

  • 29 січня під час мародерств у музеї було знищено дві мумії та розбито три вітрини. Після цього біля музею був утворений «живий ланцюг» з працівників музею та поліції, щоб захистити експонати.

Примітки

  1. ↑ content.touralliance.ru[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)

Посилання

Див. також

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).