YaChudo

Кая Каллас

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каллас.
Кая Каллас
ест. Kaja Kallas Редагувати інформацію у Вікіданих
Кая Каллас
Кая Каллас
4-й Висока представниця Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки
Нині на посаді
На посаді з1 грудня 2024
ПрезидентУрсула фон дер Ляєн
ПопередникЖозеп Боррель
Прем'єр-міністр Естонії
26 січня 2021 — 22 липня 2024
ПрезидентКерсті Кальюлайд
Алар Каріс
ПопередникЮрі Ратас
НаступникКрістен Міхал
Лідер Партії реформ
14 квітня 2018 — 8 вересня 2024
ПопередникХанно Певкур
НаступникКрістен Міхал
Народилася18 червня 1977[1][2] (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Таллінн[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якполітична діячка, адвокатка, business undergraduate, правниця, дипломатка Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиTEGOSd, Ванемуйне, TEGOSd, Viru-Nigula wind farmd, Boreniusd, Естонська бізнес-школа, Рійгікогу і Європейський Парламент Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Естонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТалліннська гімназія Ліллекюлаd (1992), Таллінський англійський коледж (1995), Тартуський університет (1999), Естонська бізнес-школа (2010) і Університет Лоренсаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяПартія реформ Естонії[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСіім Каллас Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКрісті Калласd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАрво Галлікd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяагностицизм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Grand Cross of the Order of the Star of Romania Order of the National Coat of Arms, 2nd Class орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Орден княгині Ольги I ступеня Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Commanders Grand Cross of the Order of the Polar Star
kajakallas.ee Редагувати інформацію у Вікіданих
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Кая Каллас (ест. Kaja Kallas; (нар. 18 червня 1977 Редагувати інформацію у Вікіданих, Таллінн Редагувати інформацію у Вікіданих) — естонська та європейська політична діячка, прем'єр-міністр Естонії з 26 січня 2021 до 22 липня 2024 року. З 1 грудня 2024 року — Висока представниця Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

До роботи в уряді була лідеркою Партії реформ з 2018 року, депутат Рійгікогу (2011—2014; 2019). Була депутаткою Європейського парламенту з 2014 до 2018 року, представляючи Альянс лібералів і демократів за Європу. До цього працювала юристом, спеціалізувалась на європейському й естонському антимонопольному законодавстві.

Життєпис

Народилася в Таллінні 18 червня 1977 року[6], донька 14-го прем'єр-міністра Естонії та єврокомісара Сііма Калласа[7]. Під час радянських депортацій із Естонії її матір Крісті, якій на той момент було 6 місяців, було депортовано до Сибіру разом із матір'ю та бабусею у вагоні для перевезення худоби, і вона жила там у засланні до 10 років[8]. Прадідом Каллас був Едуард Алвер, один із засновників Естонії 24 лютого 1918 року і перший начальник поліції Естонії з 1918 по 24 травня 1919 року[8].

У 1995 році вона склала іспит на атестат зрілості. Каллас закінчила юридичний факультет Тартуського університету у 1999 році й здобула ступінь бакалавра права. З 2007 року навчалася в Естонській школі бізнесу, одержавши в 2010 році ступінь EMBA (Виконавчого магістра ділового адміністрування) з економіки[9][10].

Кар'єра

У 1999 році Каллас була членом Естонської колегії адвокатів, а у 2002 році ― адвокат, партнеркою юридичної фірми Luiga Mody Hääl Borenius and Tark & Co, була тренеркою в Естонській школі бізнесу. Член Європейського антимонопольного альянсу. 2011 року отримала статус неактивного члена Естонської колегії адвокатів[11]. У листопаді 2018 року Каллас опублікувала свої мемуари «MEP: 4 aastat Euroopa Parlamendis» (Євродепутатка: Чотири роки в Європейському парламенті), в яких вона описує своє життя і роботу в Брюсселі з 2014 по 2018 рік[12].

Зв'язки з Росією

Станом на 2023 рік, чоловік Каї Каллас Арво Халлік, був співвласником російської транспортної компанії Stark Logistics (станом на серпень, володів 25 % акцій)[13]. Після того, як цей факт став широко відомим у 2023 році, Арво заявив про плани продати всі акції компанії і розірвати зв'язки з нею[14]. Ця компанія також пов'язана з виробником сльозогінного газу, що постачається міністерствам внутрішніх справ Росії та Білорусі[15].

Після викриття зв'язків чоловіка з РФ, Фракція Центристської партії у Парламенті Естонії підняла питання про можливу відставку Каллас із посади прем'єр-міністра і висловлення вотуму недовіри главі естонського уряду. Каллас відмовилася йти у відставку[16][17].

Політика

Депутат Рійгікогу (2011—2014)

У 2010 році Каллас вступила до Партії реформ Естонії. У 2011 році вона балотувалася до Рійгікогу від повітів Гар'юмаа і Рапламаа, набравши 7157 голосів. Депутат Рійгікогу XII скликання, з 2011 по 2014 рік очолювала парламентський комітет з економічних питань.[11]

Депутат Європейського парламенту (2014—2018)

На виборах 2014 року Каллас балотувалася до Європарламенту й отримала 21 498 голосів[11]. У Європейському парламенті Каллас входила до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики і тимчасово входила до Комітету з внутрішнього ринку та захисту споживачів. Вона була заступницею голови делегації в Комітеті парламентського співробітництва між ЄС та Україною, а також членом делегації у Парламентській асамблеї Євронест і делегації з питань відносин зі США[6].

Каллас була членом Інтергрупи Європейського парламенту з питань цифрового порядку денного[18] і заступницею голови Молодіжної Інтергрупи[18].

Під час перебування в парламенті Каллас працювала над стратегією єдиного цифрового ринку, енергетичної та споживчої політики, а також над відносинами з Україною. Зокрема вона захищала права малих та середніх підприємств (МСП), підтримуючи ідею, що кордони в цифровому світі перешкоджають появі інноваційних компаній. Вона є прихильницею інновацій та часто підкреслює, що правила не можуть і не повинні перешкоджати технологічній революції[6].

Каллас виступала як доповідачка з шістьма доповідями: думки про так зване регулювання електронної конфіденційності[19], правила цивільного законодавства щодо робототехніки[20], річний звіт про політику конкуренції ЄС[20], про укладення нового курсу для споживачів енергії[21], законодавство про митні порушення і санкції[21] та звіт про єдиний цифровий ринок за власною ініціативою[22].

Під час свого перебування в парламенті вона також була номінована на звання європейського молодого лідера (EYL40)[22].

Національна політика

13 грудня 2017 року керівник Партії реформ Ганно Певкур оголосив, що не балотуватиметься на посаду голови партії в січні 2018 року, і запропонував натомість балотуватися Каллас.[23] Після розгляду пропозиції 15 грудня Каллас оголосила, що братиме участь у виборах керівництва.[24]

3 березня 2019 року Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29 % голосів, а панівна Центристська партія здобула 23 %.[25]

25 січня 2021 року, після відставки Юрі Ратаса з поста прем'єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією[26], ставши першою жінкою — прем'єркою в історії Естонії[27].

Прем'єр-міністр Естонії

26 січня 2021 року Каллас стала прем'єр-міністром Естонії, 14 липня 2022 року заявила про відставку і розпуск уряду, щоби почати формування нової коаліції[28].

18 липня Каллас було повторно призначено прем'єр-міністром, вона зібрали новий уряд, який мав працювати протягом восьми місяців, до наступних виборів до Рійгікогу у березні 2023 року[29]. У березні Каллас було переобрано на посаду прем'єра[30]. У липні Каллас подала у відставку з посади[31].

Керівник Європейської дипломатії

Влітку 2024 року Каллас стала головним дипломатом ЄС, замінивши на цій посаді Жозепа Борреля[32]. 1 грудня 2024 року Каллас прибула до Києва разом із Антоніу Коштою, Президентом Європейської ради[33].

Родина

Одружена, мати трьох дітей[34].

Погляди щодо України

Каллас на посаді голови європейської дипломатії закликала «долучатися до санкцій проти Росії», у той час, коли «Україна та всі її союзники хочуть, щоб ця війна завершилася, а єдиний, хто цього не хоче — це Росія», «Тому наш заклик усім союзникам — допомагати Україні військовим шляхом, щоби вони могли захищатися і зупиняти російську агресію» і ще додала про наслідки для агресора «щоб у них завершилися засоби вести цю війну»[35].

Відзнаки, нагороди та визнання

Нагороди

Визнання

  • Кая потрапила до рейтингу найвпливовіших людей Європи (2025) за версією Politico. The Cassandra[41]

Галерея

  • Kallas and Marin smiling at the camera
    Зустріч із прем'єр-міністеркою Фінляндії Санною Марін. Гельсінкі, 2021
  • Зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Київ, 2021
    Зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Київ, 2021
  • Зустріч із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Таллінн, 2022
    Зустріч із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Таллінн, 2022
  • Зустріч із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Брюссель, 2022
    Зустріч із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Брюссель, 2022
  • Зустріч із прем'єр-міністром Північної Македонії Димитаром Ковачевським. Вільнюс, 2023
    Зустріч із прем'єр-міністром Північної Македонії Димитаром Ковачевським. Вільнюс, 2023

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Kaja_Kallas
  2. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  4. ↑ Search for a party member — Centre of Registers and Information Systems.
  5. ↑ https://www.lemonde.fr/international/article/2023/08/29/estonie-la-premiere-ministre-kaja-kallas-destabilisee-par-les-liens-de-son-mari-avec-la-russie_6186900_3210.html
  6. ↑ а б в 8th parliamentary term | Kaja KALLAS | MEPs | European Parliament. www.europarl.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 8 Лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 8 лютого 2021? (довідка)
  7. ↑ Digital Savvy Estonia Is Set to Get Its First Female Prime Minister. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 7 Листопада 2020. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 7 листопада 2020? (довідка)
  8. ↑ а б Герасимчук, Сергій (26 січня 2021). Ще далі від Росії: що відомо про нову очільницю уряду Естонії. Європейська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  9. ↑ Kaja Kallas.
  10. ↑ Victory for the centre-right opposition (ER) in the general elections in Estonia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 Березня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 7 березня 2019? (довідка)
  11. ↑ а б в Biography | Kaja Kallase Blogi. archive.is. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2021.
  12. ↑ "MEP. 4 aastat Euroopa Parlamendis". Архів оригіналу за 3 Січня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 3 січня 2019? (довідка)
  13. ↑ В Естонії скандал навколо зв'язків із РФ чоловіка Каї Каллас. dw.com (укр.). Процитовано 28 травня 2026.
  14. ↑ Чоловік Каллас оголосив вихід із бізнесу, пов'язаного з РФ. dw.com (укр.). Процитовано 28 травня 2026.
  15. ↑ Свобода, Радіо (30 серпня 2023). Журналісти виявили звʼязок між бізнесом чоловіка прем'єра Естонії та розгоном мітингів у Білорусі та Росії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 травня 2026.
  16. ↑ Свобода, Радіо (25 серпня 2023). Чоловік премʼєрки Естонії заявив про вихід із повʼязаного з РФ бізнесу. У парламенті вимагають відставки Каллас. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 травня 2026.
  17. ↑ Кацімон, Ольга (26 серпня 2023). Прем'єрка Естонії відмовилася йти у відставку через бізнес-скандал із Росією. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 28 травня 2026.
  18. ↑ а б Digital Agenda Intergroup – Members. web.archive.org. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 29 січня 2021.
  19. ↑ OPINION of the Committee on Industry, Research and Energy for the Committee on Civil Liberties, Justice and Home Affairs on the proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council concerning the respect for private life and the protection of personal data in electronic communications and repealing Directive 2002/58/EC (Regulation on Privacy and Electronic Communications) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 Лютого 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 8 лютого 2021? (довідка)
  20. ↑ а б Procedure File: 2015/2103(INL) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  21. ↑ а б Procedure File: 2013/0432(COD) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  22. ↑ а б Procedure File: 2015/2147(INI) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  23. ↑ Pevkur not to run for Reform lead again, Kallas not announcing yet | News | ERR. web.archive.org. 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2021.
  24. ↑ ERR (15 грудня 2017). Kaja Kallas to run for Reform Party chair. ERR (англ.). Архів оригіналу за 23 Грудня 2017. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 грудня 2017? (довідка)
  25. ↑ Estonia general election: Opposition party beats Centre rivals. BBC News (брит.). 3 березня 2019. Архів оригіналу за 4 Березня 2019. Процитовано 29 січня 2021. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 4 березня 2019? (довідка)
  26. ↑ Kaja Kallas to become Estonia's first female prime minister. euronews (англ.). 24 січня 2021. Архів оригіналу за 26 Січня 2021. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 січня 2021? (довідка)
  27. ↑ Hankewitz, Sten (26 січня 2021). Estonia becomes the only country in the world led by women. Estonian World (брит.). Архів оригіналу за 4 Березня 2021. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 4 березня 2021? (довідка)
  28. ↑ Прем'єр Естонії пішла у відставку. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 липня 2022.
  29. ↑ Каллас переназначили прем'єром Естонії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 липня 2022.
  30. ↑ Партія прем'єр-міністра Естонії перемагає на парламентських виборах. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
  31. ↑ Прем'єр Естонії подала у відставку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  32. ↑ В Естонії обрали наступника Каллас. Вона замінить Борреля в ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  33. ↑ До Києва прибув президент Європейської ради: перші деталі візиту. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 грудня 2024.
  34. ↑ Kaja Kallas | Eesti Vabariigi Valitsus. valitsus.ee. Архів оригіналу за 9 Лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 9 лютого 2021? (довідка)
  35. ↑ Грибовська, Яна. Зеленський у пʼятницю зустрінеться з Трампом: про що говоритимуть. BBC. Процитовано 14 жовтня 2025.
  36. ↑ Decrete de decorare semnate de Președintele României, domnul Klaus Iohannis (рум.).
  37. ↑ Kaja Kallas | Eesti Vabariigi Valitsus. valitsus.ee (англ.). Процитовано 10 грудня 2024.
  38. ↑ Указ Президента України від 24 квітня 2023 року № 237/2023 «Про нагородження К.Каллас орденом князя Ярослава Мудрого»
  39. ↑ Естонія може бути впевненою, що перемога України у війні з РФ буде гарантією історичного результату для всіх народів Європи — Володимир Зеленський після переговорів із Каєю Каллас у Житомирі // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 квітня 2023 р.
  40. ↑ Володимир Зеленський і Кая Каллас обговорили посилення санкцій проти Росії, фінансову допомогу Україні та підтримку на шляху до Євросоюзу. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 31 березня 2026. Процитовано 2 квітня 2026.
  41. ↑ Kaja Kallas. POLITICO (брит.). 10 грудня 2024. Процитовано 10 грудня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).