YaChudo

Кашгар (річка)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Кашгар
39°45′ пн. ш. 78°24′ сх. д. / 39.75° пн. ш. 78.4° сх. д.
ВитікАлайський хребет і Заалайський хребет
• координати39°32′36″ пн. ш. 73°38′15″ сх. д. / 39.543472222222° пн. ш. 73.637583333333° сх. д.
ГирлоЯркенд Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати39°41′18″ пн. ш. 77°37′36″ сх. д. / 39.688277777778° пн. ш. 77.626638888889° сх. д.
БасейнТаримський басейн Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни: Киргизстан і  КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Прирічкові країни:Китай
РегіонСіньцзян-Уйгурський автономний район Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина765 км
Площа басейну:90,8 тисяч км²
Середньорічний стік77 м³/сек
Притоки:Markan Sud Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Кашгар (Кызыл-Суу, Улуу-Чат (Улугчат), Кабаатсу, Кизилсу[1], канал Аватустен[2] Кашгар[3], Файзабад-Дар'я[4] Чон-Кашгар-Дар'я) (кит.: 喀什噶尔河, піньїнь:Kāshéngáěr-hé, уйг. قەشقەر دەرياسى) — річка в Сіньцзяні у Китаї, верхів'я в Таджикистані і Киргизстані.

Довжина — 765 км (у тому числі 685 км на території Китаю), сточище (від річки Гез-Дар'я) 90,8 тис км²[1][5]. Середня витрата води у селища Кафка - 72,5 м³/с[1].

Має витоки з Алайського і Заалайського хребтів на схилах гори Зоря Сходу. Має помаранчевий колір.

У верхів'ях має гірський характер; у нижній течії тече по Кашгарській рівнині (північно-західним тереном пустелі Такла-Макан), зрошуючи велику (понад 2,5 тисяч км²) оазу.

Середня витрата води в низов'ях 77 м³/сек, найбільша близько 500 м³/сек, літня повінь, Живлення переважно ґрунтове (47%), близько 30% — снігове, решта — дощове[1]. Раніше Кашгар впадав в Яркенд, на початок ХХІ сторіччя втрачається у пісках Тограккум.

На річці розташовані Кашгар, Іркештам, Улугчат.

Каскад ГЕС

На річці розташовано: ГЕС Tǎrìlēigā, ГЕС Xiàtè та ГЕС Kǎlābèilì.

Примітки

  1. ↑ а б в г Словарь современных географических названий / Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория.
  2. ↑ Лівий рукав
  3. ↑ Правий рукав
  4. ↑ Правий рукав, відокремлюється від Кашгара і впадає в нього пізніше
  5. ↑ Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).