YaChudo

Качки

Переглядів: 1. Оновлено 11.10.2026.

Качка (самиця) та селезень (самець) крижня.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Качка (значення).
Запит «Селезень» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Запит «Качур» перенаправляє сюди; див. також Качур (прізвище).

Ка́чка, ву́тка, ути́на чи у́тиця[1] — поширена назва багатьох видів птахів родини качкових. Це позатаксономічна група птахів. До качок належать галагази, черні (нирки), річкові качки, шавкуни, крехи й інші. Все це птахи середніх або невеликих розмірів із короткою шиєю та цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення пір'я різноманітне, багато видів мають особливе «дзеркальце» на крилах. Для ряду видів, особливо північних, характерний різко виражений статевий диморфізм у період розмноження, що виявляється найчастіше в різному забарвленні пір'я самця та самиці. У більшості видів линяння відбувається двічі на рік: літнє — повне, осіннє — часткове. На позначення самців качок часто використовують окремі терміни — се́лезень, се́лех, ка́тир або ка́чур[1]. Дитинча качки — кача́ (каченя́), утя́ (утеня́), або кряча́[1].

Поширення

Качки поширені по цілому світу. Деякі види, переважно в помірних і арктичних широтах північної півкулі є перелітні, тоді як інші, особливо в тропіках, ні. Деякі качки, зокрема Австралії, де кількість опадів непостійна, шукають тимчасові озера й водойми, що формуються після дощу.

Часто вони є об'єктом промислу людей або розводяться у сільському господарстві. Домашні качки походять від крижня. Інший одомашнений вид качок — мускусна качка.

Етимологія

Українська назва птаха качка, має скоріше за все звуконаслідувальне походження, пов'язане з вигуком ках. Менш обґрунтована версія виведення слова з пол. Katarzyna, чеськ. Kateřina («Катажина, Катерина»), і тлумачення східнослов'янських форм як полонізмів (від kaczka)[2].

Діалектне вутка (д.-рус. уты, род. відм. утъве) походить від прасл.: *ǫty, род. відм. *ǫtъve і далі від пра-і.є.: *anət-. Споріднене з назвами цього птаха в багатьох індоєвропейських мовах: лит. ántis, прусськ. antis, давн.в-нім. anut, лат. anas, дав.-гр. νήσσα, νήττα[3].

Мандаринка

Морфологія

Загальний вигляд тіла качок витягнений та широкий, вони мають відносно довгу шию, хоча і не таку довгу, як гуси, чаплі, чорногузи чи лебеді. Форма тіла качок, які пірнають, дещо відрізняється тим, що вона більш округла. Дзьоб зазвичай широкий і містить зубчасті перегородки, які особливо добре виражені у видів, що харчуються шляхом проціджування. Лускаті ноги сильні і добре розвинені та, як правило, дуже відсунені назад щодо тіла. Крила дуже сильні і, як правило, короткі та загострені, а політ качок вимагає швидких безперервних ударів крил, які потребують своєю чергою розвинених м'язів. Багато видів качок тимчасово безкрилі під час линяння; в цей час вони шукають захищене середовище проживання з хорошими запасами їжі. Це линяння зазвичай передує перельоту на зимівлю.

У селезнів північних видів, часто буває неабияке яскраве оперення, але влітку вони линяють, що надає їм більш жіночний вигляд — оперення тьмянішає. Види, що мешкають на півдні, зазвичай мають менший статевий диморфізм.

Поведінка

Раціон качок складається із різної їжі, такою як: трави, водорості, риба, комахи, дрібні земноводні, черви та дрібні молюски.

Плавучі качки харчуються на поверхні води або на суші, чи настільки глибоко під водою, наскільки вони можуть досягти, повернувшись вертикально вниз головою, не занурюючись повністю. Уздовж краю дзьоба є гребенеподібна перегородка (лат. pecten). Вона дозволяє воді бризкати з боків дзьоба, і затримувати будь-яку їжу. Перегородка також використовується, аби доглядати пір'я або тримати слизькі предмети чи їжу.

Зубчаста перегородка Pecten

Пірнальні та морські качки добувають корм глибоко під водою. Аби легше занурюватися у воду, ниркові качки мають більшу вагу і тому їм складніше злетіти.

Кілька поширених видів качок, пристосовані для вилову великої риби — інші мають характерний широкий плоский дзьоб, пристосований для порпання в мулі та пошуку їжі, витягування водоростей, викопування черв'яків і дрібних молюсків з бруду, пошук личинок комах і виймання землі, утримання, поворот голови та ковтання в'юнких жаб.

Природні вороги

Яструби, такі як яструб Купера чи червонохвостий яструб, атакують качок, пікіруючи з висоти. Орли, наприклад, білоголовий орлан, полюють на дорослих качок біля водойм, хапаючи їх з води. За даними Cornell Lab of Ornithology, вони можуть атакувати качок вагою до 2 кг, використовуючи кігті.[4]

Хвороби

Використання

Одомашнення

Охорона видів

Охорона качок в Україні регулюється національним законодавством, Червоною книгою України, а також міжнародними договорами, такими як Бернська конвенція та Боннська конвенція (про мігруючі види). Основна мета цих заходів — збереження популяцій водоплавних птахів, охорона місць їхнього гніздування, а також суворий контроль за полюванням.

Види качок під особливою охороною

До Червоної книги України занесено низку рідкісних та зникаючих видів, зокрема[5]:

  • Чернь білоока — перебуває під загрозою зникнення через осушення водойм.
  • Огар рудий (червона качка) — рідкісний вид, чисельність якого в Україні критично мала.
  • Савка — качка з яскраво-блакитним дзьобом у самців, що опинилася на межі зникнення.
  • Гоголь — гніздиться у дуплах дерев, потребує збереження старих прибережних лісів.
  • Нерозень — водоплавний птах, що потребує охорони спокійних заплавних лук.
  • Чернь червонодзьоба, крех середній та пухівка (гага) — також мають охоронний статус.

Качка в культурі, міфології та фольклорі

Образ качки в літературі зустрічається дуже часто — від фольклору та класичних казок до мисливських усмішок та прози.

  • «Кривенька качечка» — класична українська народна казка. Образ качки тут є магічним тотемом. Птах перетворюється на прекрасну дівчину, яка допомагає самотньому літньому подружжю. Казка піднімає глибоку тему порушення табу та довіри.
  • Остап Вишня, «Мисливські усмішки» — у гуморесці «Дика качка» письменник з неймовірним гумором описує процес полювання. Качка тут виступає не стільки здобиччю, скільки приводом для єднання чоловічої компанії з природою, щирих вигадок та відпочинку.
  • Ганс Крістіан Андерсен, «Гидке каченя» — найвідоміша у світі казка, де образ маленького «каченяти» є метафорою неприйняття суспільством того, хто відрізняється від більшості.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. ↑ Демиденко, Олександр (26 травня 2025). Хто їсть качок у природі?. Retro (укр.). Процитовано 24 травня 2026.
  5. ↑ Червона книга України. Качкові Anatidae. redbook-ua.org. Процитовано 24 травня 2026.

Посилання

  • Dabbling ducks. Архів оригіналу за 3 Липня 2019. Процитовано 2 липня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 3 липня 2019? (довідка)
  • Don't feed the ducks bread, say conservationists. Архів оригіналу за 2 Червня 2019. Процитовано 2 липня 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2 червня 2019? (довідка)


Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).