Каспійськ
| місто Каспійськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | |||||
| Код ЗКАТУ | 82 420 000 000 | ||||
| Код ЗКТМО | 82 720 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1932 | ||||
| Статус міста | 1947 | ||||
| Населення | 130 тис. (2025)[1] | ||||
| Площа | 33 км² | ||||
| Поштовий індекс | 368300 | ||||
| Телефонний код | +7 87246 | ||||
| Географічні координати: | 42°53′00″ пн. ш. 47°38′00″ сх. д. / 42.883333333333° пн. ш. 47.633333333333° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | kaspiysk | ||||
| Мапа | |||||
Каспійськ Каспійськ | |||||
![]() | |||||
Каспійськ (лакськ. Ккасппи, дарг., лезгин. і авар. Каспийск) — місто на півдні Росії, в Республіці Дагестан.
Місто республіканського значення[2], утворює муніципальне утворення міста Каспійськ зі статусом міського округу як єдиний населений пункт у його складі.[3]
Місто розташоване на березі Каспійського моря та є супутником Махачкали.
Етимологія
Виник як робітниче селище під час будівництва заводу двигунів і отримав виробничу назву Двигунбуд. З 1947 року — місто Каспійськ, що розташоване на березі Каспійського моря.[4]
Історія
Будувався як поселення під назвою Двигательстрой у 30-х роках ХХ ст.. Люди жили в очеретяних бараках і навіть у землянках. Лютували малярійні комарі, і більше половини мешканців поселення хворіли на малярію.
У 1935 році сюди приїхав, щоб врятуватися від репресій Петро Миколайович Дерев'янко (1901—1967) учасник Визвольних змагань. Згодом він став директором школи № 2 м. Каспійська[5].
Географія
Місто розташоване на березі Каспійського моря, за 14 км від залізничної станції Махачкала. Є супутником міста Махачкали та входить до складу Махачкалінсько-Каспійської агломерації.
Клімат
Переважає помірно-континентальний клімат. Зими м'які та короткі. Літо посушливе та спекотне.
Середньорічна кількість опадів близько 385 мм.
- Середньорічна температура — +12,6 °C;
- Середньорічна швидкість вітру — 3,3 м/с;
- Середньорічна вологість повітря — 78 %.
Населення
Чисельність населення (перепис 2010 року) — 100 129 осіб.
|
Національний склад
- лезгини — 21,4 %
- даргінці — 20,7 %
- аварці — 14,6 %
- лакці — 14,3 %
- кумики — 9,7 %
- росіяни — 9,0 %
- табасарани — 5,4 %
- агули — 1,7 %
- рутульці — 1,3 %
- інші — 1,9 %
Військово-морська база
В Каспійську розташована військово-морська база Каспійської флотилії Росії. На базі дислокуються:
- 414-й окремий гвардійський батальйон морської піхоти;
- 46-й окремий береговий ракетний дивізіон морської піхоти, до складу якого входять дві ракетні батареї берегового ракетного комплексу «Бал», загальною чисельністю 4 пускові установки, які мають 32 протикорабельні ракети в залпі.
Посилання
- ↑ Города с численностью населения 100 тысяч человек и более.
- ↑ Закон Республики Дагестан от 10 апреля 2002 года N 16 «ОБ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОМ УСТРОЙСТВЕ РЕСПУБЛИКИ ДАГЕСТАН». Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Устав муниципального образования «город Каспийск». Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Поспелов, 2008, с. 221.
- ↑ Щоденник Павла Дерев'янка Ч. 7/7 1921-1931 р. Ціна поразки | Гуляйпольщина | В обіймах грози | (укр.), процитовано 29 грудня 2023
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

