YaChudo

Касаї (річка)

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Касаї
Впадіння річки Санкуру (вгорі праворуч) у Касаї. Знімок NASA
Басейн річки Касаї
10°57′37″ пд. ш. 19°18′56″ сх. д. / 10.9603° пд. ш. 19.3156° сх. д.
Витікплато Лунда
провінція Біє (Ангола)
• координати11°34′59″ пд. ш. 19°1′28″ сх. д. / 11.58306° пд. ш. 19.02444° сх. д.
ГирлоКонго
• координати3°10′38″ пд. ш. 16°11′39″ сх. д. / 3.17722° пд. ш. 16.19417° сх. д.
БасейнКонго → Атлантичний океан
Країни:ДР Конго Редагувати інформацію у Вікіданих
Прирічкові країни:Ангола Ангола,
ДР Конго ДР Конго
Довжина2 153 км [1]
Площа басейну:925 172 км²
Середньорічний стік9 873 — 12 000 м³/с
Притоки:ліві: Кванго (1100 км), Квілу (960 км), Лоанге (1150 км)
праві: Санкуру (1200 км), Фімі (1060 км)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каса́ї (фр. Kasaï rivière, англ. Kasai River, в Анголі — порт. Cassai) — річка, найдовша ліва притока річки Конго, яка протікає Центральною Африкою. Витік річки знаходиться в Анголі на плато Лунда (між Луандо та Луено), далі річка утворює частину державного кордону Анголи і Демократичної Республіки Конго (ДРК), а далі протікає по території ДРК, де впадає в Конго поблизу міста Квамут (3°10′31″ пд. ш. 16°11′59″ сх. д. / 3.17528° пд. ш. 16.19972° сх. д.). За площею свого басейну річка посідає 32-ге місце у світі, що є порівнянним із територією таких країн, як Танзанія, Нігерія або Венесуела. Середня витрата води в гирлі становить від 9800 до 12 000 м³/с, що робить її найпотужнішою притокою Конго.

У нижній течії утворює ряд озеровидних розширень (до 5–6 км). До найзначніших приток Касаї відносяться річки Фімі, Кванго і Санкуру. Коротка ділянка річки Касаї від впадання в неї Фімі до річки Конго відома як річка Ква. Живлення переважно дощове (з великою роллю підземного). Підйом води триває з вересня — жовтня по квітень; найнижчий рівень спостерігається в серпні. Річка судноплавна на 790 км від гирла і є однією з найважливіших воднотранспортних артерій у басейні річки Конго. Загальна довжина судноплавних шляхів басейну Касаї, враховуючи її притоки, становить близько 3500 км.

Басейн

Басейн річки Касаї в основному займають екваторіальні вологі джунглі. Площа басейну становить 925 172 км².[2]

За даними Water Resources eAtlas, територія басейну на 39,6% вкрита тропічними лісами, а 55,7% займають пасовища та савани. Через людську діяльність річка втратила близько 66,4% своїх первинних лісових масивів.[3]

Середня щільність населення в басейні становить 14 осіб/км². Великих міст із населенням понад 100 000 осіб тут лише два — Кананга та Мбужі-Маї.[3] Приблизно 2,3% території басейну охороняється у межах природних парків. Водні ресурси Касаї характеризуються високим рівнем біорізноманіття: у річковій системі зафіксовано 129 видів риб та 91 вид земноводних.[4]

Після початку сезону дощів у жовтні рівень води в річці піднімається приблизно на 4 метри. Під час водопілля витрата води в гирлі досягає близько 12 000 м³/с. Головне русло річки є судноплавним до водоспадів Віссмана. Вимірювання витрати води проводилися у період з 1932 по 1959 роки на гідрологічній станції Куту-Моке, розташованій приблизно за 80 км вище за течією від гирла.[5]

Притоки

Касаї має розгалужену мережу приток, багато з яких є великими річками завдовжки понад 1000 км.

Основні притоки за ділянками течії:

  • В Анголі (від витоку до кордону з ДРК):
  • Від кордону ДРК до міста Чикапа:
    • Луете (фр. Luete)
    • Лутшіма (фр. Lutshima)
    • Лубембе (фр. Lubembe)
    • Лонгішіма (фр. Longishima)
    • Чикапа (фр. Tshikapa)
  • Від Чикапи до Нджоко-Пунда:
  • Від Нджоко-Пунда до Ілебо:
  • Від Ілебо до гирла в річці Конго:
    • Лутшваді (фр. Lutshwadi)
    • Санкуру (фр. Sankuru; довжина 1150 км)
    • Лубунджі (фр. Lubundji)
    • Лоанге (фр. Loange; довжина 1150 км)
    • Квілу (фр. Kwilu; довжина 960 км)
    • Бума (фр. Buma)
    • Лекулу (фр. Lekulu)
    • Фімі-Лукеніє (фр. Fimi-Lukenie; довжина 1060 км)
    • Летомо (фр. Letomo)
    • Мбала (фр. Mbala)

Слід зазначити, що річка Кванго (довжиною 1100 км), яку часто помилково вказують безпосередньою притокою Касаї, насправді впадає у річку Квілу в районі населеного пункту Луаніє (провінція Бандунду). Води Кванго, стікаючи з більшої висоти, забарвлюють води Квілу, і ця різниця кольорів є помітною протягом пів кілометра нижче за течією.

Річка Фімі, права притока Касаї, дренує води, що накопичуються в озері Маї-Ндомбе на заході ДРК. Це мілководне озеро нерегулярної форми з низькими лісистими берегами має площу близько 2300 км², а в сезон дощів його розміри можуть збільшуватися вдвічі або втричі. Першим європейцем, який досяг цього озера у 1882 році, був відомий англо-американський дослідник Генрі Мортон Стенлі.[6]

Транспорт

Річка Касаї є найважливішим шляхом для річкового транспорту. Судноплавство здійснюється від місця впадіння в Конго біля Квамута (на ділянці Ква) до Мушіє, а далі вгору течією Касаї через Ілебо до Джокупунди (Нджоко-Пунда).

Для обходу несудноплавних ділянок вище за течією між Джокупундою та Макумбі було побудовано залізничну лінію Декавіля (вузькоколійку Charlesville-Makumbi), яку експлуатувала компанія Forminière (Société internationale forestière et minière du Congo) до 1955 року.[7]

Від Макумбі річка знову стає судноплавною на південь до міста Чикапа. Транспортне сполучення на цій ділянці здійснюється за допомогою великих моторних човнів (вельботів).[8]

Економічне значення

Оскільки багато приток Касаї вільні від порогів, водоспадів та завалів річкової рослинності, вони є високосудноплавними та відіграють значну роль у транспортній системі регіону, виступаючи важливими торговельними артеріями.

У доколоніальний період річка та її притоки, зокрема Кванго, активно використовувалися торговцями рабами для проникнення в глибину екваторіальних лісів з метою захоплення невільників та їх подальшого вивезення до Атлантичного океану. Деякі місцеві державні утворення, як-от королівство Рунд, активно співпрацювали з работорговцями. Наслідки работоргівлі XVIII–XIX століть відчуваються й досі: густота населення в районах між річками Кванго та Квілу залишається значно нижчою, ніж у сусідніх областях, які не зазнали депопуляції через работоргівлю.

У новітній час економічний інтерес до басейну Касаї значною мірою зріс завдяки відкриттю багатих алювіальних родовищ алмазів, особливо у гирлах річок та в долині річки Кванго. Цей регіон на північному сході Анголи часто називають «алмазним серцем» країни, оскільки місцеві родовища є найбагатшими в Анголі.

Примітки

  1. ↑ Kasai River | The Longest Rivers in the World [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ Congo Watershed: Kasai Subbasin. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
  3. ↑ а б Kasai. Water Resources eAtlas. Архів оригіналу за 12 вересня 2007. Процитовано 16 червня 2026.
  4. ↑ Congo Watershed: Kasai Subbasin. Архів оригіналу за 12 грудня 2009.
  5. ↑ Caracterización de los procesos hidrológicos en el entorno de escasez de datos de la cuenca del Congo (PDF) (ісп.). Процитовано 10 листопада 2023.
  6. ↑ Lake Mai-Ndombe. Britannica (англ.). Процитовано 10 листопада 2023.
  7. ↑ Openstreetmap. Процитовано 10 листопада 2023.
  8. ↑ Jean Mpisi, Rapport final de la conférence provinciale sur la reconstruction: province du Kasai Occidental, Kananga, 6-12 janvier 1998, L'Harmattan, 2008. P. 103 (ISBN 978-2-296-06474-4)

Література

  • Arnaud Georges, Les mines de diamant du Congo Belge, dans Annales de Géographie, 1925, t. 34, no 187, p. 90-91. (фр.)
  • Jean Mpisi, Rapport final de la conférence provinciale sur la reconstruction: province du Kasai Occidental, Kananga, 6-12 janvier 1998, L'Harmattan, 2008. (фр.)
  • Thieme, Michele L., Freshwater Ecoregions of Africa and Madagascar: A Conservation Assessment, Island Press, 2005. (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).