Кармен Амая
| Кармен Амая | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | ісп. Carmen Amaya Amaya  |
| Дата народження | 2 листопада 1918[1][2][3] |
| Місце народження | Somorrostrod, Барселона[4] |
| Дата смерті | 19 листопада 1963[3][5][…] (45 років) |
| Місце смерті | Багу, Баш-Ампурда |
| Поховання | Ciriego cementeryd |
| Громадянство |  Іспанія |
| Професії | співачка, bailadora flamenca, акторка, танцюристка |
| Інструменти | вокал |
| Лейбли | Decca Records і MCA Records |
| У шлюбі з | Juan Antonio Agüero Gonzálezd |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Кармен Амая (ісп. Carmen Amaya; 2 листопада 1913, Барселона — 19 листопада 1963, Багу) — каталонська та іспанська танцюристка, співачка, акторка кіно, легендарна виконавиця танцю фламенко.
Життєпис
За походженням ромка, дочка гітариста Франсіско Амая (прізвисько Ель Чіно, Китаєць). Танцювала з 6 років, разом з батьком виступала в Барселонському ресторані «Сім воріт». Її талант першим помітив каталонський художній критик Себастьян Гаш. У 1923 виступила в Мадриді. У 1929 дебютувала в Парижі, мала величезний успіх, виступала у трупі Ракель Мельер.
З 1936 жила і гастролювала за кордоном — в Португалії, США, країнах Латинської Америки, Франції, Великій Британії, Південній Африці. Отримала високі відгуки Артура Тосканіні і Леопольда Стаковського. З 1935 знімалася в кіно, найбільш відома її остання кінороль у фільмі «Сім'я Тарантос» (1963, ромська версія Ромео і Джульєтти, за участю також Антоніо Гадеса). Виступала в Білому Домі в 1944 на запрошення президента Рузвельта, в 1953 — на запрошення президента Трумена.
Повернулася до Іспанії у 1947 році. З успіхом виступала в країні і гастролювала за кордоном до самої смерті.
Померла 19 листопада 1963. Похована на барселонському кладовищі Монжуїк.
Визнання
У парку Монжуїк (нині — Парк Хуана Броси) в 1966 був зведений пам'ятник Кармен Амаї.
Примітки
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ https://www.horizonteflamenco.com/figuras_carmen_amaya
- ↑ SNAC — 2010.
Література
- Hidalgo Gómez F. Carmen Amaya. Barcelona: Estudios P. M., 1995
- Sevilla P. Queen of the gypsies: the life and legend of Carmen Amaya: flamenco in the theater age, 1910—1960. San Diego: Sevilla Press, 1999
- Dublin, Anne (2009). Dynamic Women Dancers. Second Story Press. ISBN 978-1-897187-56-2. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
- Bois, Mario (1994). Carmen Amaya o la danza del fuego. Madrid: Espasa Calpe.
- Hidalgo Gómez, Francisco (2010). Carmen Amaya. La biografía. Barcelona: Ediciones Carena.
- Madridejos Mora, Montserrat (2012). El flamenco en la Barcelona de la Exposición Internacional (1929—1930). Barcelona: Edicions Bellaterra.
- Madridejos Mora, Montserrat y David Pérez Merinero (2013), Carmen Amaya. Barcelona: Edicions Bellaterra.
- Montañés, Salvador (1963). Carmen Amaya. La bailaora genial. Barcelona: Ediciones G.P.
- Pujol Baulenas, Jordi y Carlos García de Olalla (2003). Carmen Amaya. El mar me enseñó a bailar. Barcelona: Almendra Music.
Посилання
- Біографія, фотографії [Архівовано 2 лютого 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Відео на сайті flamenco-world.com
- Кармен Амая на сайті IMDB
- Carmen Amaya [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.] at Papelesflamencos.com
- Short biography of Carmen Amaya [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.] at Historiasdeflamenco.com
- Carmen Amaya biography and related products [Архівовано 28 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- Carmen Amaya description on her grandniece's website
- «Queen of the Gypsies» [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.], a portrait of Carmen Amaya, video clips from the documentary
- Centennial special: Carmen Amaya [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).