Карл Шлер

Карл Шлер
Народився	1911[1]  Швайнфурт, Нижня Франконія, Баварське королівство, Німецький Рейх
Помер	1997[1]  Швайнфурт, Нижня Франконія, Баварія, Німеччина
Діяльність	інженер
Знання мов	німецька
Партія	Християнсько-соціальний союз
Медіафайли у Вікісховищі

Карл Шлер фон Вестгофен-Дірмштайн (нім. Karl Schlör von Westhofen-Dirmstein; 27 травня 1910^[2] — 1997) — німецький інженер та творець прототипу аеродинамічного пасажирського автомобіля Schlörwagen^[3] із заднім розташуванням двигуна.

Карл Шлер фон Вестгофен-Дірмштайн походив з пфальцького дворянського роду, що вперше згадується в XII столітті. У XVI столітті сім'я емігрувала до Франконії у зв'язку зі зміною конфесії на лютеранство. Серед родичів інженера — Густав фон Шлер, який зробив собі ім'я, зокрема, як будівельник Баварських Східних залізниць, і вюрцбурзький єпископ Фердинанд Шлер. Його дід Ігнац Мартін Шлер працював торговцем вином у Беттінгайм поблизу Вюрцбурга.

Його батько Георг Венделін Шлер (1882—1914) працював учителем у Швайнфурті, мати Анна Тереза, уроджена Ройш, (1888—1951) походила з нижньофранконського містечка Деттельбах. Рід відмовився від дворянського титулу. Після ранньої смерті батька мати переїхала назад до рідного міста Деттельбах. Тут юний Карл з 1916 року відвідував початкову школу, пізніше середню школу. У 1922 році вступив до гімназії в Кітцінгені, де з 1924 року перевівся до школи-інтернату гімназії в Мюннерштадті.

Після закінчення середньої школи Шлер почав навчання в Мюнхенському технічному університеті, який закінчив за інженерною спеціальністю. У 1935 році він став співробітником виробника машин Krauss-Maffei на Мюнхенському заводі, але в наступному році перейшов в Інститут аеродинамічних досліджень в Геттінгені. Саме тут Шлер розробив названий на його честь Schlörwagen — седан з надзвичайно обтічним кузовом.

Під час Другої світової війни Шлер перебував на різних локаціях. Він планував і розробляв корпуси і силові установки для підводних човнів. З цією метою Шлер працював у Норвегії, Фінляндії та країнах Балтії. За цей час він подав заявки на кілька патентів; наприклад, він сконструював у Ризі сани з гвинтовим приводом, які використовувалися Вермахтом.

В останній рік війни Шлер повернувся до Геттінгена. Тут його було заарештовано гестапо зі звинуваченням у, що він прийняв єврейських біженців з Риги. Шлер перебував у в'язниці до суду в Народній судовій палаті Потсдама. Однак у зв'язку із закінченням війни суд так і не відбувся; в'язниця була звільнена Червоною армією 30 квітня 1945 року. Під час ув'язнення Шлер вирішив знову використати дворянський титул свого роду. Після Другої світової війни Шлер повернувся на франконську батьківщину. Деякий час він жив у замку лордів під назвою Бехтольсгайм у Майнсондгеймі, з родиною якого його пов'язувала дружба.

Карл Шлер фон Вестхофен-Дірмштайн також був політично активним. Він був співзасновником партійних осередків ХСС у Деттельбаху і Кітцінгені та був першим районним головою району Кітцінген. З 1946 року він був співробітником уряду землі Баварія і відповідав за квоту палива та шин у дефіцитні роки після війни. З 1951 по 1953 рік він знову працював у мюнхенській фірмі «Krauss-Maffei». У цей час Шлер здобув ступінь доктора технічних наук у Мюнхенському технічному університеті.

У наступні роки Шлер працював позаштатним інженером й відновив дослідження пропелерів і вітряних турбін для виробництва електроенергії. Він також працював над розробкою турбіни гарячого повітря для використання біогазу.

Шлер провів свій пенсійний період життя у Вальдбронні (Шварцвальді) до своєї смерті в 1997 році^[2].

• Hermann Kleinhenz Dr. Ing. Karl Schlör v. Westhoffen-Dirmstein // Dettelbacher Geschichtsblätter Nr. 136/17. Jhg., Dettelbach 1992.

• Schlör, Karl // DLR German Aerospace Center