Карл Цукмаєр
| Карл Цукмаєр | |
|---|---|
нім. Carl Zuckmayer  | |
 | |
| Народився | 27 грудня 1896[1][2][…] Наккенгайм[4][5] |
| Помер | 18 січня 1977[2][3][…] (80 років) Фісп, Вале, Швейцарія[4][5][7] |
| Поховання | Зас-Фе |
| Країна |  Німеччина[8] США Швейцарія |
| Діяльність | письменник, драматург, сценарист, поет, кіносценарист, драматург |
| Alma mater | Франкфуртський університет і Rabanus-Maurus-Gymnasiumd |
| Заклад | Deutsches Theaterd |
| Знання мов | німецька[1][9] |
| Роки активності | з 1925 |
| Magnum opus | The devil's generald і The Captain of Köpenickd |
| Членство | Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв |
| Конфесія | католицтво[7] |
| Батько | Carl Zuckmayerd |
| Мати | Amalie Zuckmayerd |
| Родичі | Michael Guttenbrunnerd |
| Брати, сестри | Eduard Zuckmayerd |
| У шлюбі з | Alice Herdan-Zuckmayerd |
| Діти | Maria Guttenbrunnerd |
| Автограф |  |
| Учасник | Перша світова війна |
| Нагороди |    |
 Карл Цукмаєр у Вікісховищі | |
Карл Цу́кмаєр (нім. Carl Zuckmayer; 27 грудня 1896, Наккенгайм — 19 січня 1977, Фісп, кантон Вале) — німецький письменник, поет, драматург, відомий насамперед своїми п'єсами і кіносценаріями.
Біографія
Добровольцем брав участь у Першій світовій війні, воював на Західному фронті. Дебютував антивоєнними віршами в експресіоністському журналі Die Aktion. Вивчав природознавство, філософію, історію літератури в університетах Франкфурта-на-Майні і Гейдельберга (1918—1920). З 1924 працював драматургом в Німецькому театрі в Берліні під керівництвом Макса Райнгардта (разом з Брехтом). У 1933—1946 — в еміграції в США. Отримав велику підтримку журналістки Дороті Томпсон і її чоловіка, знаменитого письменника Сінклера Льюїса. У 1939—1941 працював сценаристом в Голлівуді. У 1943—1944 співпрацював з американським Управлінням стратегічних служб (матеріали були опубліковані в США в 2002). Отримав американське громадянство (1946), інспектував післявоєнну Німеччину в якості аташе США по культурі (матеріали були опубліковані в США в 2004). З 1958 жив в Швейцарії, в 1966 отримав швейцарське громадянство. Залишив мемуари (1966).
П'єси
- 1925 — Радісний виноградник (премія Клейста)
- 1927 — Шиндерханнес (екранізована)
- 1931 — Капітан із Кепеніка (за реальними подіями, 1926)
- 1946 — Генерал диявола (за біографією Ернста Удета, екранізована)
- 1955 — Холодне світло (пост. Густаф Грюндгенс)
- 1975 — Щуролов (пост. у Цюриху Леопольд Ліндберг, опера Фрідріха Церхи — 1987).
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118637304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ CONOR.Sl
Посилання
- Цукмаєр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).