Карл Таузіг
| Карл Таузіг | |
|---|---|
пол. Karol Tausig  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | кілька Karol Tausig |
| Дата народження | 4 листопада 1841[1][2][…] |
| Місце народження | Варшава, Російська імперія[4] |
| Дата смерті | 17 липня 1871[1][2][…] (29 років) |
| Місце смерті | Лейпциг, Німецька імперія[4] |
| Причина смерті | черевний тиф |
| Поховання | Третій цвинтар Єрусалимської і Нової церковd[6] |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Професії | композитор, піаніст, музичний педагог |
| Вчителі | Ференц Ліст[7] |
| Відомі учні | Bettina Walkerd, Oscar Raifd[8] і Karl Heinrich Barthd |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| У шлюбі з | Seraphine von Vrábélyd |
| Автограф |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Карл (Кароль) Таузіг (пол. Karol Tausig; 4 листопада 1841, Варшава, Королівство Польське — 17 липня 1871, Лейпциг) — польський піаніст- віртуоз, композитор і педагог.
Біографія
За походженням - чеський єврей. Музичну освіту здобув y свого батька Алоїса Таузіга (1820-1885), видатного музиканта, який користувався у Варшаві великою популярністю. З 1855 по 1859 Таузіг навчався у знаменитого Ференца Ліста у Веймарі й був його улюбленим учнем.
У 1859 році дебютував у Берліні в супроводі оркестру під керівництвом Ганса фон Бюлова.
У 1865 році відкрив у Відні Школу вищої піаністичної майстерності, що діяла до 1870 року (серед його учнів була Софі Ментер). Таузіг часто здійснював музичні турне.
Разом з Рубінштейном і Лістом Карл Таузіг вважався найкращим піаністом XIX століття. Був близьким другом Вагнера та одним із найталановитіших представників «музики майбутнього». Йому належить ініціатива побудови відомого Вагнерівського театру в Байройті.
Творчість
Гра Карла Таузіга відрізнялася винятковою технікою, віртуозністю та натхненням. Володів композиторським обдаруванням - написав концерт для фортепіано з оркестром, 2 фортепіанних етюди (виділяється Fis-dur), симфонічні поеми. Йому також належать фортепіанні транскрипції: сонати Д. Скарлатті (в тому числі «Пастораль», «Капріччо») та ін., органної токати і фуги, хорової прелюдії Й. С. Баха ; 3 фрагменти з струнних квартетів Л. ван Бетховена, «Запрошення до танцю» Вебера, один з «Військових маршів» та один з полонезів Шуберта, «Контрабандист» Шумана, фрагменти з «Валькірії» і «Трістана та Ізольди» Вагнера, 3 вальси Штрауса та ін., переклади для фортепіанно опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера і редакція «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха.
Зберегли значення інструктивні роботи композитора: обробка обраних етюдів зі збірки етюдів «Шлях до Парнасу» Муціо Клементі, а також «Щоденні вправи».
Вибрані твори
- «Ungarische Zigeunerweisen»,
- «Nouvelles soirées de Vienne»,
- «Tägliche Studien».
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119317826 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
- ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 4, 1899. — S. 161.
Література
- Таузиг, Карл / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 т. (82 т. І 4 доп.). - СПб., 1890-1907.
- Музична енциклопедія. - М .: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).