Карл Пірсон

Карл Пірсон англ. 'Karl (Carl) Pearson
англ. Karl Pearson
Ім'я при народженні	англ. Carl Pearson[1]
Народився	27 березня 1857 Лондон
Помер	27 квітня 1936 (79 років) Лондон
Поховання	Church of St Michaeld[2]
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, історик математики, статистик, історик, філософ, біограф, психолог, eugenicist
Alma mater	Королівський коледж, Кембрідж (1879)[3] Університетський коледж Лондона Кінґс-коледж Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Кембриджський університет[4] University College Schoold[3]
Галузь	математика, статистика, біологія
Заклад	Університетський коледж Лондона Ґрешам-коледж Кінґс-коледж
Посада	редактор
Науковий керівник	Френсіс Гальтон[4]
Відомі учні	Ніколас Джорджеску-Реґен Kirstine Smithd
Аспіранти, докторанти	John Wishartd[4] Florence Nightingale Davidd[4] Філіп Холл[4] Joseph Oscar Irwind[4] Еґон Пірсон[4] Юл Джордж Удні[4]
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук
Батько	William Pearsond[3]
У шлюбі з	Maria Sharped[1]
Діти	Еґон Пірсон Helga Sharpe Pearsond
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1896) Пам'ятна медаль Томаса Гаксліd (1903) медаль Дарвіна (1898) Меморіальна премія Велдона (1912)
Карл Пірсон у Вікісховищі

Карл Пірсон (англ. Karl (Carl) Pearson; 27 березня 1857, Лондон — 27 квітня 1936, там само) — англійський математик, статистик, біолог та філософ; один із засновників математичної статистики. Автор більш ніж 650 опублікованих наукових робіт.^[5][6]

Народився в сім'ї адвоката. Закінчив Кембриджський університет в 1875 році. Згодом вивчав фізику у Гейдельберзькому та Берлінському університетах. З 1884 по 1911 роки — професор прикладної математики і механіки Лондонського університету, з 1911 — директор Лабораторії євгеніки Лондонського університету, заслужений професор.

В 1896 році був вибраний членом Королівського товариства, в 1898 році був нагороджений Медаллю Дарвіна. В 1900 заснував журнал «Biometrika», який був присвячений застосовуванню статичних методів в біології.

Опублікував ряд фундаментальних праць по математичній статистиці (більш 400 робіт). Розробив теорію кореляції, критерії узгодженості, алгоритм прийняття рішень з оцінки параметрів. З його іменем пов'язані такі широко використовувані терміни та методи, як:

• Криві Пірсона
• Розподіл Пірсона
• Критерій узгодженості Пірсона (критерій хі-квадрат)
• Коефіцієнт кореляції Пірсона та кореляційний аналіз
• Рангова кореляція
• Множинна регресія
• Коефіцієнт варіації
• Нормальний розподіл

та багато інших.

Пірсон багато зусиль приклав для застосування своїх відкриттів в прикладних областях, передусім в біології, євгеніці, медицині. Ряд робіт відносяться до філософії та до історії науки. Відомим продовжувачем його робіт по прикладній математиці став Рональд Ейлмер Фішер.

• The New Werther (1880)
• The Trinity, A Nineteenth Century Passion Play (1882)
• Die Fronica (1887)
• The Ethic of Freethought (1886)
• The Grammar of Science (1892), Dover Publications 2004 edition, ISBN 0-486-49581-7. Русский перевод: Пирсон К. Грамматика науки. СПб.: Шиповник, 1911.
• On the dissection of asymmetrical frequency curves (1894)
• Skew variation in homogeneous material (1895)
• Regression, heredity and panmixia (1896)
• On the criterion that a given system of deviations from the probable in the case of a correlated system of variables is such that it can be reasonably supposed to hove arisen from random sampling (1900)
• Tables for Statisticians and Biometricians (1914)
• Tables of Incomplete Beta Function (1934). Русский перевод: Пирсон К. Таблицы неполной Г-функции. М.: ВЦ АН СССР, 1974.
• The life, letters and labours of Francis Galton (3 vol.: 1914, 1924, 1930).

• 29458 Пірсон — астероїд, названий на честь вченого.