YaChudo

Карл Манніх

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Карл Манніх
Народився8 березня 1877[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бреслау, Сілезія, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 березня 1947 (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Карлсруе, Landeskommissärbezirk Karlsruhed Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, фармацевт, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМарбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФранкфуртський університет
HU Berlin
Геттінгенський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Карл У́льріх Франц Ма́нніх (нім. Carl Ulrich Franz Mannich, 8 березня 1877, Бреслау — 5 березня 1947, Карлсруе) — німецький хімік-органік.

Здобував освіту у Марбурзькому, Берлінському і Базельському університетах. У 1904 році розпочав викладацьку діяльність у Геттінгенському університеті (у якому 1911 року отримав ступінь професора), а з 1919 року — у Франкфуртському. З 1927 по 1943 рік був професором фармацевтичної хімії в Берлінському університеті.

Наукова діяльність Манніха була зосереджена на синтетичній органічній хімії. У 1912 році він відкрив реакцію амінометилювання при дії формальдегіду та аміаку, яку було названо його ім'ям (реакція Манніха)[2]. Протягом 30 років досліджував сфери потенційного застосування цієї реакції.

Також Манніх виділив серцеві глікозиди з наперстянки й строфанту. Здійснив синтез великої кількості амінокетонів та аміноспиртів. Вивчав шляхи застосування останніх для отримання естерів пара-амінобензойної кислоти, котрі виявляють місцеву анестезуючу дію.

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Mannich, C.; Krosche, W. (1912). Ueber ein Kondensationsprodukt aus Formaldehyd, Ammoniak und Antipyrin. Archiv der Pharmazie. 250: 647—667. doi:10.1002/ardp.19122500151.

Джерела

  • Hermann J. Roth (1997). Mannichs molekularsymmetrische Basen (Zum 50. Todestag von Carl Mannich). Pharmazie in unserer Zeit. 26: 299—308. doi:10.1002/pauz.19970260610. (нім.)
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — С. 284. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).