Карл Лейхтер
| Карл Лейхтер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 вересня (13 жовтня) 1902  Näpid, Симеру, Ляене-Вірумаа, Естонія |
| Помер | 7 березня 1987[1] (84 роки) Таллінн |
| Поховання | Метсакальмісту |
| Країна |  Естонія |
| Діяльність | музикознавець, музичний критик, історик, учитель музики |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Галузь | музикознавство[2], музична критика[2] і історія музики[2] |
| Заклад | Естонська академія музики та театру |
| Членство | Tartu School of Compositiond[3] |
| У шлюбі з | Laine Leichterd |
 Карл Лейхтер у Вікісховищі | |
Карл Юрійович Лейхтер (ест. Karl Leichter; 1902—1987) — радянський естонський музикознавець.
Життєпис
Карл Лейхтер народився 30 вересня (13 жовтня) 1902 року в селі Няпі[4] (нині волость Симеру повіту Ляене-Вірумаа Естонії). У 1929 році закінчив Тартуське вище музичне училище за класом композиції Еллера Хейно, де разом з ним навчалися Едуард Тубін, Альфред Карінді, Едуард Оя та Олав Роотс. У 1931 році закінчив філософський факультет Тартуського університету за спеціальністю «музична естетика»[5]. Захистив магістерську дисертацію «Філософсько-естетичні засади творчості Р. Вагнера»[6] .
У 1929—1931 роках Карл Лейхтер працював в Архіві естонського фольклору при Естонському народному музеї[7] . У 1930—1934 роках — музичний критик тартуської газети «Nädala Postimess». У 1938—1940 роках працював у Таллінні редактором музичного видавництва. З 1940 року викладав історію музики в Талліннській консерваторії (з 1946 доцент)[4] . У 1941 та 1944—1947 роках Карл Лейхтер обіймав посаду декана, а у 1946—1949 роках — завідувача кафедри історії музики, у 1961—1962 роках — кафедри музикознавства, у 1966—1968 роках — кафедрою композиції та музикознавства[6] .
Написав безліч статей про історію естонської музики в періодичних виданнях Естонії[4], зокрема «Музична культура Естонії починаючи з XIII століття», «Естонська радянська симфонічна музика», «Шляхи розвитку естонської камерної музики» (спільно з Яаном Ряетсом), «Нотатки про шляхи розвитку естонської хорової пісні», «Про збирання народних співів в Естонії», «Естонська музична культура в першій половині XIX століття»[5] .
Помер Карл Лейхтер 7 березня 1987 року в Таллінні на 85-му році життя[8] .
У музеї Едуарда Тубіна замку Алатсківі знаходяться експонати, пов'язані з Лейхтером та його колегами, які навчалися з ним у Тартуському музичному училищі[7] . Великий архів листування Лейхтера з багатьма естонськими та зарубіжними музикантами було передано його вдовою Естонському музею театру та музики у 1990-х роках[9] .
Твори
- Анатолій Гаршнек. М., 1958
- Март Саар. М., 1960
- Richard Wagner. Tartu, 1934
- 20 aastat eesti muusikat. Tallinn, 1938
- Mart Saar. Tallinn, 1964
- Kaasaja muusikast. Tallinn, 1970
Примітки
- ↑ Eesti biograafiline andmebaas ISIK — 2004.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.ooper.parnu.ee/emf/EMF_tekst/HUMAL_HEINO_ELLER_JA_TARTU_KOOLKOND.htm
- ↑ а б в Лейхтер Карл Юрьевич // Музыкальная энциклопедия. Т. 3 (1976). Корто — Октоль.
- ↑ а б Памяти ушедших // Советская музыка, Выпуски 7-12. 1987. С. 128
- ↑ а б Лейхтер Карл Юрьевич // Большая биографическая энциклопедия. 2009.
- ↑ а б Eduard Tubin – a honorary guest of Alatskivi castle (англ.). Alatskivi Loss. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
- ↑ LEICHTER, KARL (англ.). Eesti biograafiline andmebaas ISIK. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 28 жовтня 2013.
- ↑ Elmar Arro's letters to Karl Leichter (PDF) (англ.). University of Leipzig. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2013.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).