Карл Гегель

Карл Гегель
нім. Karl Ritter von Hegel
Народився	7 червня 1813[1][2]  Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство
Помер	5 грудня 1901[1][2] (88 років)  Ерланген, Середня Франконія, Баварське королівство, Німецький Рейх
Країна	Баварське королівство
Діяльність	медієвіст, історик, викладач університету, редактор
Галузь	історія[3], політологія[3] і історіографія[3]
Заклад	Університет Ерлангена—Нюрнберга Ростоцький університет
Посада	член парламенту[2] і Q140359954?
Членство	Геттінгенська академія наук Австрійська академія наук Баварська академія наук Прусська академія наук
Батько	Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель
Мати	Marie von Tucherd
Діти	Anna Kleind
Нагороди

Карл Гегель (Карл фон Гегель, нім. Karl Ritter von Hegel; 7 червня 1813, Нюрнберг — 5 грудня 1901, Ерланген) — німецький історик, син відомого філософа Георга Гегеля. У Ростоці та Ерлангені займав посаду професора історії.

Народився 7 червня 1813 року в Нюрнберзі. Його батько помер у 1831 році, коли Карлу Гегелю було 18 років. Власна кар'єра Гегеля страждала від слави батька. Його мати Марія Хелена Сусанна фон Тухер (1791—1855) походила з давньої родини знаті Нюрнберга.

У 1837 р. захистив докторську дисертацію в Берліні.

У 1856 році Університет Ерлангена призначив його професором історії. У 1870 році він був проректором цього університету.

З 1862 по 1899 рр. Карлом Гегелем видано 27 томів видання «Хроніки німецьких міст» для Історичної комісії Баварської академії наук і гуманітарних наук у Мюнхені.

У 1900 році він опублікував свої спогади.

У 1901 році помер у Ерлангені.

В «Історії міського устрою в Італії» («Geschichte der Städteverfassung von Italien», Bd 1-2, 1847) автор простежив історію міст на території Італії з часів Римської імперії до XII століття, піддавши критиці теорію походження середньовічного міського ладу з римських установ.

У роботі «Міста і гільдії німецьких народів у Середньовіччя» («Städte und Gilden der germanischen Völker im Mittelalter», Bd 1-2, 1891), що містить великий фактичний матеріал з історії міст Англії, скандинавських країн, Північної Франції, Нідерландів, Німеччини, виступив проти теорії походження міських громад з гільдій.

Із 1862 року керував публікацією «Хронік німецьких міст» (сам підготував до видання хроніки Нюрнберга, Страсбурга, Кельна, Майнца); був членом комісії з видання Monumenta Germaniae Historica.

Його основний твір — «Die Geschichte der Städteverfassung von Italien» (Лейпциг, 1847).

Інші видання автора:

• «Ueber den historischen Werth der älteren Dante-Kommentare» (Лейпциг, 1878),
• «Die Ordnungen der Gerechtigkeit in der Florentinischen Republik»
• «Städte und Gilden der germanischen Völker».

• Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 4. ГААГА — ДВИН. 1963.
• Гегель, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Гегель (нем. Hegel), Карл (07.06.1813, Нюрнберг ‒ 05.12.1901, Эрланген) [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] // Энциклопедия Всемирная история
• Маріон Серкл: Карл Гегель. Історичне значення і положення в історії науки (= серія публікацій Історичною комісії при Баварської академії наук, тому 84). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen et al. 2012 ISBN 978-3-525-36077-4 (див. Електронну книгу).