Карло Бігатто

Карло Бігатто
Особисті дані
Народження	29 серпня 1895
	Бальцола, Італія
Смерть	16 вересня 1942 (47 років)
	Турин
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) ?–1910 «Юньйор» ? (?) 1910–1913 «П'ємонте» ? (?) 1913–1931 «Ювентус» 234 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1927 Італія 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1934–1935 «Ювентус»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. ** Тільки на посаді головного тренера.
Карло Бігатто у Вікісховищі

Карло Бігатто (італ. Carlo Bigatto, 29 серпня 1895, Бальцола — 16 вересня 1942, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Дворазовий чемпіон Італії (як гравець). Чемпіон Італії (як тренер).

У футболі дебютував виступами за команду «Юньйор». Протягом 1910—1913 років захищав кольори клубу «П'ємонте».

1913 року перейшов до клубу «Ювентус», за який відіграв майже 18 років. Дебютував у офіційному матчі 12 жовтня 1913 року в 18-річному віці матчі проти клубу «Лібертас» (Мілан), що завершився перемогою туринців з рахунком 3:1.^[1] Бігатто забив у цьому матчі третій гол своєї команди^[2], який залишиться єдиним його голом у чемпіонаті Італії за кар'єру.^[3]

Карло швидко став відомою особистістю в футбольних колах не лише через футбольні здібності, але й через дві примітних особливості. По-перше, це його імідж: Бігато грав у капелюсі, що спускався до вух^[4][5], який разом з довгими вусами надавав йому «піратського» вигляду.^[6][7] По-друге, Карло мав рідкісну для спортсмена звичку: викурювати до 140 сигарет в день.^[4][8]

Розпочинав у команді як центрфорвард, але згодом перекваліфікувався у півзахисника. Швидко став одним з лідерів команди і багаторічним капітаном.^[5] В 1915 році пішов на фронт у піхотну бригаду Пінероло.^[4]. Основним видом його діяльності була деревообробна промисловість, через що Бігатто всю кар'єру грав за клуб виключно як любитель, не отримуючи зарплатні.^[4][5]

В 1926 році виборов з командою титул чемпіона Італії. Був одним з провідних гравців тієї команди, разом з такими футболістами як Джанп'єро Комбі, Вірджиніо Розетта, Ференц Хірзер, Федеріко Мунераті. Останній матч у складі клубу зіграв 21 грудня 1930 року проти «Лаціо» (1:2) в першому з п'яти поспіль чемпіонських сезонів команди на початку 1930-х років.

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в матчі проти збірної Франції (7:0).^[9] Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів. В цих матчах італійська команда жодного разу не програла (4 перемоги і 1 нічия).

В ролі тренера працював в «Ювентусі» в 1935 році разом з Бенедетто Голою^[10][11][12], наприкінці сезону 1934/35, у якому клуб вп'яте поспіль завоював чемпіонський титул.

Помер 16 вересня 1942 року на 48-му році життя у місті Турин після тривалої хвороби.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22-3-1925	Турин	Італія	7 – 0	Франція	товариський матч	-	25'
8-11-1925	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	товариський матч	-
17-1-1926	Турин	Італія	3 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-
21-3-1926	Турин	Італія	3 – 0	Ірландія	товариський матч	-	46'
17-4-1927	Турин	Італія	3 – 1	Португалія	товариський матч	-
Усього		Матчів	5		Голів	0

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Італії (2):

«Ювентус»: 1925-1926, 1930-1931

Як тренера

• Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1934-1935

Примітки

1. ↑ Профіль на juworld.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
2. ↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
3. ↑ Більшість джерел вказують, що Бігато забив лише один гол у чемпіонатах Італії, хоча за підрахунками сайту juworld.net у нього їх два: ще один у сезоні 1920/21
4. ↑ ^{а б в г} Carlo BIGATTO ilpalloneracconta.blogspot.it
5. ↑ ^{а б в} Il primo storico capitano bianconero giocò la sua prima partita il 12 ottobre 1913
6. ↑ Claudio Moretti, 1001 storie e curiosità sulla grande Juventus che dovresti conoscere, розділ «gli conferivano un singolare aspetto piratesco»
7. ↑ Nicola Calzaretta, I colori della vittoria, розділ «Il caschetto da pirata della prima bandiera», ст. 19
8. ↑ Claudio Moretti, 1001 storie e curiosità sulla grande Juventus che dovresti conoscere, розділ «Le centoquaranta sigarette al giorno.»
9. ↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
10. ↑ STORIA Tutti gli allenatori della Juventus. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 22 вересня 2020.
11. ↑ Tutti gli allenatori della Juventus. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 22 вересня 2020.
12. ↑ Juve, il poker d’oggi e il quinquennio dorato [Архівовано 2017-01-03 у Wayback Machine.]

Посилання

• Карло Бігатто на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Карло Бігатто на сайті Eu-football.info (англ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.