Карлос Меса
| Карлос Меса Carlos Diego Mesa Gisbert | |
|---|---|
 | |
 78-й Президент Болівії
| |
| Попередник: | Гонсало Санчес де Лосада |
| Наступник: | Едуардо Родрігес |
| Народження: | 12 серпня 1953[1][2][3] (73 роки)  Ла-Пас, Болівія[1][3] |
| Національність: | Болівієць |
| Країна: |  Болівія |
| Релігія: | Католицизм |
| Освіта: | Вищий університет Сан-Андресаd |
| Партія: | Civic Communityd |
| Батько: | José Mesa Figueroad |
| Мати: | Teresa Gisbert Carbonelld |
| Автограф: |  |
| Нагороди: |         |
 Карлос Меса у Вікісховищі | |
Карлос Дієго Меса Гісберт (ісп. Carlos Diego Mesa Gisbert; нар. 12 серпня 1953) — болівійський журналіст, політик та історик, президент країни з 17 жовтня 2003 до 6 червня 2005 року.
Журналістика
1975 року очолив Болівійський фільмофонд. З 1979 року працював журналістом.
Був заступником головного редактора газети «Ультіма ора», редактором каналу 6 «Америка телевісьйон» та каналу 2 «Болівійська телесистема».
1990 року Карлос Меса став засновником і головним редактором компанії «Об'єднання тележурналістів», перетвореної 1998 року на «Телевізійну мережу».
Його програма політичних інтерв'ю «Обличчям до обличчя» виходила в ефір понад 19 років.
Разом із Хіменою Вальдівія був продюсером фільму «Йона та рожевий кит» 1995 року.
Політична діяльність
2002 року переміг на загальних виборах як кандидат у віце-президенти в уряді Гонсало Санчеса де Лосади.
Карлос Меса став президентом в результаті відставки останнього після інциденту з розгоном армією та поліцією акцій протесту в столиці Болівії[4].
Карлос Меса займав в уряді де Лосади пост віце-президента й отримав президентські повноваження автоматично через відставку чинного президента відповідно до конституції.
Бібліографія
- Меса Гісберт, Карлос Д. «Президентське правління в Болівії: між силою та законом»
- «Важкий шлях болівійського кіно» (1985),
- «Обличчям до обличчя: десять років розмов за умов демократії» (1993)
- «Історія Болівії» (1997, п'ять видань),
- «Слово як зброя» (2000)
Кінодокументалістика
Спільно з Маріо Еспіносою автор понад п'ятдесяти документальних фільмів у жанрі історико-журналістського репортажу.
- «Всемогутній: між небом і пеклом» (1998)
- «Війна Чако» (1992),
- «Чому Пас Самора?» (1994),
- «Болівія, XX століття» (2001),
- «Пас Естенсоро: політика — мистецтво можливого» (2001).
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #141144548 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Пост президента Болівії зайняв історик і журналіст Карлос Меса. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 25 жовтня 2012.
Посилання
- Карлос Д. Меса Гісберт. Президентське правління в Болівії: між силою та законом [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).