Карборани

Карборани (англ. carboranes, [carbaboranes]) — хімічні сполуки, в яких атом бору в поліборогідриді заміщений на атом вуглецю зі збереженням структури скелета. Загальна формула [(CH)_a(BH)_mH_b]^c, де a = 1-6 (часто 1 або 2), m = 3-10.

Молекули карборанів мають багатогранну структуру, при цьому CH-групи і атоми бору розташовуються у вершинах поліедра, а атоми водню, пов'язані з бором можуть бути як мостиковими, так і термінальними^[1]. Відомі як нейтральні карборани (с = 0, в цьому випадку загальна формула — (CH)_a(BH)_mH_a+m), так і карборанові аніони (c = «-») і катіони (c = «+»).

Відповідно до «дефектів» поліедральних структур карборани діляться на клозо- , нідо- , арахно - і гіфо - карборани.

Залежно від числа каркасних атомів бору і вуглецю карборани діляться на нижчі (4-6 каркасних атомів), середні (7-9 атомів) і вищі (10-12 атомів). Нижчі карборани — леткі безбарвні рідини, вищі — кристалічні речовини, розчинні в органічних розчинниках. Нижчі карборани відносно легко гідролізуються до борної кислоти і повільно окиснюються на повітрі, вищі карборани, особливо ікосаедричні клозо - карборани, стабільні.

Відомі також гетеро-карборани, в яких один з каркасних атомів бору або вуглецю замішаний на гетероатомом (P, As, Al, Sn і ін.) І металокарборани - металоцен — подібні комплекси перехідних металів (Fe, Ni, Cr та ін.), в яких метал зв'язується з парою циклічних карборанових лігандів:

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
• Grimes, Russell N. (6 травня 2011). Carboranes. Academic Press. ISBN 9780080921044.
• Л.И. Захаркин, В.Н. Калинин. Металлокарбораны. Успехи химии, 1974, Том 43, № 7, Стр. 1207-1240.
• Material Safety Data Sheet