Кара-Суу
| Кара-Суу | |
|---|---|
| кирг. Кара-Суу | |
 герб | |
| Основні дані | |
| 40°42′00″ пн. ш. 72°53′00″ сх. д. / 40.7° пн. ш. 72.883333333333° сх. д. | |
| Країна |  Киргизстан |
| Регіон | Ошська |
| Район | Кара-Сууський |
| Столиця для | Кара-Сууський район  (район Киргизстану) |
| Статус міста | Місто |
| Населення | 22 900[1] |
| Висота НРМ | 780 м |
| Часовий пояс | +6 |
| Номери автомобілів | O / Z / 06 |
| GeoNames | 1528091 |
| OSM | ↑178020 ·R (Ошська область) |
 | |
  Кара-Суу Кара-Суу (Киргизстан) | |
 Кара-Суу у Вікісховищі | |
Кара́-Су́у (кирг. Кара-Суу — «чорна вода») — місто в Киргизстані, адміністративний центр Кара-Сууського району Ошської області.
Історія
Під час Другої світової війни, у 1942 році, в Кара-Суу базувався Артилерійський навчальний центр польської армії Андерса[2], де польські жовніри тренувалися перед битвою з нацистською Німеччиною.
Після розпаду Радянського Союзу узбецька влада зруйнувала головний міст через річку, але транскордонна торгівля продовжувалася через імпровізовані канатні дороги, які перевозили товари та людей.
Кара-Суу здобув міжнародну популярність після травневих заворушень в Узбекистані 2005 року та різанини в сусідньому Андижані, після чого біженці хлинули через кордон до Киргизстану.
Географія
Кара-Суу розташований в 18 км на північ від міста Ош. Відстань по автодорозі до столиці Киргизстану Бішкека — 650 км, до найближчого аеропорту в місті Ош — 15 км.
Киргизько-узбецький кордон у районі міста проходить здебільшого каналом, що відокремлює Кара-Суу від узбецького містечка Карасув.
Через місто Кара-Суу раніше проходила міжрегіональна транспортна автодорога Ош — (Ханабад) — Джалал-Абад — Бішкек (зараз це повідомлення здійснюється в об'їзд узбецької території через Узген). Працює залізниця Джалал-Абад — Андижан (Узбекистан).
Клімат
| Клімат Кара-Суу (868 м) за останні 10 років (2008-2017 роки) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 3,3 | 4,8 | 13,5 | 20,1 | 25,6 | 30,5 | 32,5 | 31,4 | 27,2 | 19,5 | 11,1 | 4,9 | 18,7 |
| Середня температура, °C | −1 | 0,8 | 8,5 | 14,5 | 19,3 | 23,4 | 25,4 | 24,1 | 20,1 | 13,2 | 6,2 | 0,9 | 13,0 |
| Середній мінімум, °C | −5,2 | −3,2 | 3,6 | 8,9 | 12,9 | 16,2 | 18,2 | 16,9 | 12,9 | 6,9 | 1,2 | −3,2 | 7,2 |
| Джерело: www.weatheronline.co.uk | |||||||||||||
Економіка
Основою економіки міста в даний час є Кара-Сууський оптово-роздрібний ринок, що обслуговує покупців всього південного Киргизстану і областей Узбекистану і Таджикистану, що примикають.
Основні поставки товару на ринок йдуть безпосередньо з Китаю, є також товарообіг із ринком Дордою з Бішкеку. Окрім місцевих торговців, на ринку також працюють громадяни КНР та Узбекистану.
У місті діють промислові підприємства, хоча випуск їхньої продукції незначний, і, в основному, спрямований на обслуговування місцевих потреб:
- АТ «Ак-Алтин» (бавовниний завод);
- АТ «Аска» (маслоекстракційний завод);
- ДАТ «Дан-Азик» (комбінат хлібопродуктів);
- ГОО «Буудай-Нан» (комбінат хлібопродуктів);
- АТ «Улук-Нан» (хлібзавод);
- АТ «Авторемзавод» (завод із випуску інструментів для ремонту автомобільних двигунів);
- АТ «Сільгосптехніка».
Примітки
- ↑ Демографічний щорічник Киргизької Республіки (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 29 листопада 2012.
- ↑ Tworzenie Armii Polskiej w ZSRS w 1941–1942 (PDF). Instytut Pamięci Narodowej (пол.). Процитовано 9 грудня 2023.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).