Караєвичі
| село Караєвичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Городоцька сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060150040058779 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 227 | ||||
| Площа | 0,28 км² | ||||
| Густота населення | 810,71 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35331 | ||||
| Телефонний код | +380 362 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°42′44″ пн. ш. 26°10′19″ сх. д. / 50.71222° пн. ш. 26.17194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
219 м | ||||
| Водойми | р.Устя | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Т.Шевченка,6 | ||||
| Карта | |||||
Караєвичі | |||||
Караєвичі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Карає́вичі — село в Україні, у Городоцькій сільській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 227 осіб.
Символіка
Символи затверджені 20 грудня 2024 року рішенням Городоцької сільської ради. Автори — А. Гречило та Ю. Терлецький.
Герб
У синьому полі золоте млинське колесо, над ним обабіч — по срібному мішку, перев'язаному золотим шнуром, золота глава відділена зазублено і всіяна стільниками.
Млинське колесо та два мішки означають млини, які відігравали важливу роль в історії села. Стільникове поле вказує на розвинене бджолярство та місцеві пасіки. Синє поле уособлює ставки та річку Устя, а золоте є символом щедрості та багатства.
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з двох горизонтальних смуг, розділених зазублено, верхня жовта (її ширина становить 2/5 сторони прапора), розбита на стільники, на нижній синій — жовте млинське колесо, над ним обабіч — по білому мішку, перев'язаному жовтим шнуром.
Історія
Караєвичі згадують в Акті від 9 липня 1463 року за яким брати князі Василь, Семен і Солтан «отчині і дідичі Збаразькі» поділили між собою князівське володіння. Зокрема, Солтану Несвіцькому надано два Бутини, Городок, Манів, Олексинець, два Вишнівці, села Караєвичі, Обарів і Тинне в Луцькому повіті та інші села переважно на Шумщині та Лановеччині в Крем'янецькому повіті.
Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366—1506. S.53).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 227 | 100 % |
Література
Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. — T.1.- 1366—1506. — S.53
Посилання
- Погода в селі Караєвичі [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).