Карача
Карачи (крим. Qaraçı), карачи-бей[1] (крим. Qaraçı bey), карачібек[2] — один з вищих феодальних титулів у деяких тюркських народів у XV—XVIII століттях. Відповідав титулу «візир» на Близькому та Середньому Сході.[3]
Титул «карача» призначався ханами в Кримському ханстві, Сибірському ханстві, Великій Ногайській орді, Казанське ханство та інших, для вищих сановників, які належали до найзнатніших, найвпливовіших і наймогутніших родів, які мали власні улуси, як правило — родичам ханської родини.[4]
Примітки
- ↑ БЕЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Карачибек. tatarica.org (рос.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Сборнике материалов по истории Золотой Орды. www.vostlit.info. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Карачи-беи. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (рос.). Процитовано 22 серпня 2024.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).