Каптай
| Озеро Каптай | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 22°29′45″ пн. ш. 92°13′45″ сх. д. / 22.495833333333° пн. ш. 92.229166666667° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип |
водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються |
Річка Карнафулі | |||
| Витікають |
Річка Карнафулі | |||
| Країни басейну |
Бангладеш | |||
| Інше | ||||
| Дамба, гребля |
ГЕС Карнафулі | |||
Каптай (Бангладеш) | ||||
| ||||
| | ||||
Озеро Каптай — найбільше штучне озеро Бангладеш. Водосховище було створено для побудови гідроелектростанції. В наслідок створення дамби 54 000 акрів сільськогосподарських угідь в районі Рангаматі було затоплено.
Історія
У 1956 році за фінансової підтримки США розпочалось будівництво дамби Каптай, воно було завершено в 1962 році[1]. Довжина дамби становить 670,8 метра, а висота — 54,7 метра[2]. Внаслідок 220 км2 (40 % від загальної кількості) сільськогосподарських угідь в районі Рангаматі були затоплені під час створення озера, було виселено 100 000 людей із 18 000 родин[3][4][5]. Контракти на будівництво дамби було укладено з International Engineering Company і Utah International Inc[5]
Географія
Озеро Каптай має форму літери H, його два довгих озера з'єднані біля Сувлонга річкою Карнафулі[6]. Права частина озера, а саме Касалонг, живиться з півдня річкою Карнафулі та двома її притоками Майні та Касалонг; а Рангаматі-Каптай, тобто ліва частина, живиться річками Ченгі на півночі та Раінхіанг на півдні[2]. Озеро Каптай заповнило майже всю долину середньої течії Карнафулі.
Берегова лінія і улоговина озера Каптай дуже нерівні, висота поверхні 31,1 м, площа поверхні 58300 га, об'єм 524700 м3, середня глибина 9 м, максимальна глибина 32 м.[7]
У флорі водойми переважають синьо-зелені, зелені та діатомові водорості, які є основною їжею мальків каракатиці.
Озеро є цінним резервуаром для інкубації та виробництва риби, яка постачається в інші частини країни. Щороку виловлюється понад 7 тис. тонн риби[5]. Останнім часом забруднення води через використання хімічних добрив і пестицидів навколо озера Каптай негативно впливає на водне життя[5].
Генерація електроенергії
Спочатку на ГЕС працювало тільки два агрегати, які мали потужність по 40 МВт, але потім в 1982 році почав працювати ще один, з потужністю 50 МВт, і ще два в 1988. Станом на 2010 рік в експлуатації п'ять агрегатів з загальною потужністю 230 МВт[8].
Галерея
Дивіться більше
Примітки
- ↑ কাপ্তাই লেক. বাংলাদেশ জাতীয় তথ্য বাতায়ন. Архів оригіналу за ৩০ সেপ্টেম্বর ২০১৯.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2019-09-30? (довідка) - ↑ а б কাপ্তাই লেক - বাংলাপিডিয়া. bn.banglapedia.org. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ ডটকম, সমির মল্লিক বিডিনিউজ টোয়েন্টিফোর. বিমুগ্ধ কাপ্তাই লেক. bangla.bdnews24.com. Архів оригіналу за ২০১৯–০৯–৩০. Процитовано 30 вересня 2019.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2019-09-30? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ বিবর্ণ হয়ে যাচ্ছে রাঙ্গামাটির কাপ্তাই লেক | DW | 28.01.2011. DW.COM. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ а б в г Schendel, Willem van (2 липня 2020). A History of Bangladesh (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-108-62033-8.
- ↑ Kaptai Lake – Freshwater Biodiversity Portal of Bangladesh (амер.). Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ কাপ্তাই লেক - বাংলাপিডিয়া. bn.banglapedia.org. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Power Plants (PDF). Bangladesh Power Development Board. Березень 2010. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2012. Процитовано 15 березня 2013.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).