YaChudo

Каліївка

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Каліївка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Тер. громада Шосткинська міська громада
Код КАТОТТГ UA59100170150021807 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 315
Поштовий індекс 41112
Телефонний код +380 5449
Географічні дані
Географічні координати 52°3′43″ пн. ш. 33°32′51″ сх. д. / 52.06194° пн. ш. 33.54750° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 41112, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Каліївка, вул. Першетравнева, 43
Карта
Каліївка. Карта розташування: Україна
Каліївка
Каліївка
Каліївка. Карта розташування: Сумська область
Каліївка
Каліївка
Мапа
Мапа

Калі́ївка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 315 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Каліївська сільська рада. Розташовано за 25 км від райцентру.

Географія

Село Каліївка знаходиться біля витоків річки Торкна. За 3,5 км розташоване село Гудівщина, за 5 км — село Вовна. По селу протікає струмок з загатами. Навколо села багато озер, у тому числі, озера Мачулище і Польове. Через село проходить автомобільна дорога Т 1908.

Символіка

На гербі на зеленому тлі (ландшафтний заказник Діброва) зображений засновник села Каліївки козак Калій на підкові, а з його боків зображені два озера, позначені козацькими хрестами. Підкова символізує, що козак знайшов вдале, щасливе місце для поселення між двома озерами у витоках річки Торкна.

Історія

Каліївка була заснована козаками у 1650-х рр. за гетьмана Богдана Хмельницького (1595-1657) на землях слобідки Прокопівка, яка раніше, за поляків в 1640-х рр., захопила Биринські грунти у верхів'ях річки Торкна. За переказом, першим там поставив хату козак на прозвисько Калій, звідси – й назва села Каліївка.

У 1660 р. гетьман Юрій Хмельницький (1641-1685) подарував село Каліївку Чернігівській єпископії [1]. Каліївка вперше значиться селом в універсалі гетьмана Івана Самойловича 1673 р., щодо маєтностей Чернігівської архієскопії [2]. Отже, у селі Каліївці вже була церква святого Миколая.

Зберіглися сповідальні відомості за 1740-1787 рр. та метричні книги за 1782-1921 рр. прихожан церкви Святителя Христова Миколая в селі Каліївка Свіржської волості Новгородського повіту Чернігівської єпархії [3]

За даними подвірного перепису Лівобережної України – Гетьманщини 1768 р. село Каліївка належало до володінь Чернігівського Борисоглібського кафедрального монастиря в Шептаківській сотні Стародубського полку. У селі була дерев’яна церква во ім’я Святителя Христова Миколая, збудована на монастирській землі, огороджена тесом. При церкві була дзвіниця, школа та двір священика Прокопія Євсієва. Вчителем у школі був дячок Іван Родіонов, син священика, харчувався з церковних доходів та з навчання дітей Прокопівки.У дворі священика стояли: світлиця, хата чорна (тобто без димоходу), два амбари, сарай, чулан з овином. У священика був робітник Іван Глушаков, 30 р., звання посполитого, наймався за 3 рублі за рік, жінка його Домнікія, 30 р. харчувалася з заробітків. Двору священика належали: – конопляний город посівом на один четверик; – оранка посівом на 15 четвертей; – 4 сінокоси в різних урочищах на 40 возів сіна [4]

За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Каліївка Шептаківської сотні так само належало Чернігівському Борисоглібському монастирю. Воно знаходилося за 4 версти від села Прокопівки, в низовині при болоті. У Каліївці була одна дерев’яна церква, 2 священника, 2 причетника, 1 різночинець, 10 дворів (18 хат) виборних козаків, 13 дворів (21 хата) козаків-підпомічників, 1 двір (1 хата) козацького підсусідка, 32 двора (41 хата) посполитих Чернігівського катедрального монастиря [5]

Православна церква в селі Каліївка позначена на 10-верстовій спеціальній карті Шуберта 1832 р. при транспортній, тобто облаштованій для проїзду гужового транспорту дорозі з Новгорода-Сіверського в Орловську губернію через Прокопівку, Каліївку, Дмитрівку, Жихове, Середина-Буду.

За переказом, каліївська церква згоріла в середині ХІХ століття. Нова Миколаївська церква в Каліївці була збудована у 1854 р.[6]

У 1895 р. було розроблено проект щодо розширення каліївської церкви. За переказом, схожа церква була збудована в сусідньому селі Вовна (1887 р.).

В історії каліївської церкви прославився священик Яків Колосовський (1866-?), який вів переписку з письменником Л. Толстим (1828-1910), співчував за відлучення Толстого від церкви у 1901 р.[7]

За даними страхового опису від 10 серпня 1910 р. Миколаївська церква в селі Каліївка була дерев’яна, на стояках, зовні та всередині обшита тесом, пофарбованим білою олійною фарбою, покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви становила 10 сажнів (21,3 м), ширина – 6 саж. (12,8 м), висота до верху карниза – 3 саж. (6,4 м). На церкві була одна велика главка. Великих вікон – 17 шт., малих – 9 шт., дверей зовнішніх стулкових обшитих залізом – 6 шт., та 1 двері в середині. Іконостас довжиною – 8 арш. (5,7 м), висотою – 9 арш. (6,4 м), Дзвіниця в два яруси,  загальною висотою до верху карниза 7 саж. (14,9 м). Найближча до церкви чужа будівля – селянський житловий будинок – знаходився з західного боку в 20 сажнях (43 м). Церква збудована в 1854 р. [8]

Страхова вартість Миколаївської церкви разом з іконостасом та дзвіницею становила у 1910 р. – 6000 руб. Вартість цього нерухомого майна визначили: замісник благочинного 2-го округу Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії священник Покровської церкви села Пирогівки Василь Ковригін; священики села Прокопівка Петро Бобров та Олександр Крилов; виконуючий обов’язки псаломщика Тимофій Кобець; представники прихожан: селяни Федір та Дмитро Богданови, Григорій Лащенко [8].

За влади більшовиків, Миколаївська церква позбулася свого купола-главки та дзвіниці й стала клубом на 250 місць зі сценою на місці вівтаря. На сьогодні так само в церкві перебуває клуб та бібліотека [9]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років село було занесене на «чорну дошку»[10].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 400 осіб, з яких 154 чоловіки та 246 жінок.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[12]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Кількість Відсоток
російська 293 93.02%
українська 22 6.98%
Усього 315 100%

Примітки

  1. ↑ Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды: Новгород-Северский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский и Борзненский. Чернигов, Земская типография, 1874. с. 87.
  2. ↑ Мицик Ю. З документів українських гетьманів. Сіверянський літопис, № 3, 1999. с. 22.
  3. ↑ https://www.familysearch.org/en/search/catalog/results?count=20&q.place=Колеевка%2C%20Новгород-Северский%20уезд%2C%20Черниговская%20губерния%2C%20Российская%20империя. {{cite book}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  4. ↑ Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК), ф. 57, оп. 1, Генеральний опис Лівобережної України 1765 — 1769 рр., спр. 124, арк. 174, 174 зв.
  5. ↑ Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779–1781). Київ, 1931. ХХІ. с. 374.
  6. ↑ Корноухов Е. А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии. Труды Черниговской губернской архивной комиссии 1906–1908 гг. Вып. 7. Чернигов, 1908. с.17.
  7. ↑ Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений. – Т. 73. – М., 1954. с. 121,122.
  8. ↑ а б Российский государственный исторический архив в Санкт-Петербурге (РГИА), ф. 799, оп. 33, д. 2359., арк. 697/7.
  9. ↑ Корнієнко О.М. Зруйновані храми Сумщини: мартиролог втрачених святинь / О.М. Корнієнко. - Суми: ПП Ніконоров В.І., 2009. с. 335.
  10. ↑ Загальний перелік сіл/сільрад та колгоспів Української СРР, занесених на “чорну дошку” в 1932–1933 роках // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 40. Архівовано з джерела 28 липня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  11. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  13. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

























Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).