Каліофіліт
| Каліофіліт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Klp[2] |
| Хімічна формула | KAlSiO₄ |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/F.01[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FA.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Вид симетрії | гексагональна-пірамідальнаd[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 173[5] |
| Густина | 2,54117 г/см³[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | калій (Нова латина)[7], дружба (давньогрецька мова)[7] |
| Типова місцевість | Сомма[4] |
| | |
Каліофіліт[8] — мінерал, що належить до групи нефеліну. Являє собою комплексний силікат калію та алюмінію KAlSiO4 з домішками Fe, Ca, Na.
Рік відкриття — 1886.
Він кристалізується в тригональній системі. Його твердість за шкалою Мооса становить від 5,5 до 6.
Відповідно до класифікації Нікеля-Штрунца, каліофіліт належить до «09.FA — тектосилікатів без цеолітної H₂O, без додаткових нететраедричних аніонів» разом із наступними мінералами: кальциліт, нефелін, панунцит, трикальциліт, йошіокасиліт, мегалікосиліт, магілліт. лізициніт, адулярій, анортоклаз, баддінгтоніт, цельсіана, гіалофан, мікроклін, ортоза, санідин, рубіклін, моналбіт, альбіт, андезин, анортит, бутовніт, лабрадорит, олігоклаз, рідмергнерит, парацельсіан, святославіт, кумдіколіт, славдіколіт, бансоніт, лізет строналзит, данбурит, малевіт, пеквіт, лінгуніт і кокчетавіт.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б (unspecified title) — doi:10.1107/S2053229614002423
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 156. — ISBN 978-966-360-463-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).