Каллокаїн

«Каллокаїн»
	Обкладинка українського видання
Автор	Карін Боє
Назва мовою оригіналу	Kallocain
Дизайн обкладинки	О. Баратинська
Країна	Швеція
Мова	шведська
Серія	«Майстри світової прози»
Жанр	політична антиутопія
Видавництво	— Видавництво Жупанського; — Albert Bonniers förlag
Видано	1940
Тип носія	друк (оправа)
Сторінок	184
Тираж	— 2 000
ISBN	978-966-2355-71-0
Видання українською
Видано українською	2016
Перекладач(і)	Олег Король

«Каллокаїн» (швед. Kallocain) — антиутопічний роман, що написаний шведською письменницею Карін Боє та вперше опублікувався у шведському видавництві «Albert Bonniers förlag» 1940 року. Роман розповідає про тоталітарне суспільство майбутнього, контроль за людьми у якому здійснюється за допомогою сироватки правди. Роман порівнюють з такими антиутопіями як «Ми» Євгена Замятіна, «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі та «1984» Джорджа Орвелла^[1].

Українською мовою роман вперше перекладено Олегом Королем і опубліковано у «Видавництві Жупанського» 2016 року^[2]. 1981 року був знятий однойменний двосерійний міні-серіал^[3].

Створення

На створення твору Карін Боє надихнуло перебування у Радянському Союзі і Нацистській Німеччині, де на той час були встановлені тоталітарні режими^[4]. Роман було написано протягом літа 1940 року, менше ніж за рік до самогубства письменниці^[5], після виходу він був одразу ж визнаний найкращим серед робіт Боє^[4]. Написання цього твору для письменниці було важким через те, що, з однієї сторони вона вперше писала такий великий роман без автобіографічних вкраплень, а з іншої, під час опису такого типу суспільства у Карін Боє лише наростав жах^[5]. Після завершення роботи над романом, Боє 21 серпня 1940 року написала своєму видавцеві: «Я добре розумію, що роман має свої недоліки, проте принаймні він захоплюючий, і якщо від цього буде хоч якась утіха, я обіцяю, що більше ніколи знову не напишу чогось такого похмурого»^[6].

Відгуки

Письменник Сашко Завара: «Каллокаїн» пані Боє примушує замислитися над тим, що написане з вказаних вище імперій зло насправді не пощезло. Воно притихло і чекало на свій час. На мить, щоб воскреснути і спалахнути з новою силою. І гортаючи сторінки роману, читач обов’язково знаходитиме всередині до болю знайомі пісеньки і гасла. І це вочевидь найстрашніше, бо вкотре доводить: люди не змінюються»^[7].

Видання

2016 рік — «Видавництво Жупанського».

Нагороди і номінації

У 2016 році книгу «Каллокаїн» було номіновано на премію «Ретро Г'юго» в номінації "найкращий роман 1941 року"^[8]

Екранізації

Міні-серіал «Каллокаїн» (швед. Kallocain) (Швеція, Велика Британія, Канада, реж. Ганс Абрамсон, 1981).

Джерела

Примітки

↑ видавництво (13 травня 2016). «Каллокаїн» українською. Видавництво Жупанського. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
↑ видавництво (20 липня 2016). Вийшла друком книжка «Каллокаїн» Карін Боє. Видавництво Жупанського. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
↑ Kallocain. IMDb. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
↑ ^а ^б Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 4. Архівовано з джерела 4 березня 2016.
↑ ^а ^б Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 5. Архівовано з джерела 4 березня 2016.
↑ Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 5-6. Архівовано з джерела 4 березня 2016.
↑ Сашко Завара (12 листопада 2016). «Каллокаїн»: прочитав — розкажи іншим. Друг читача. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
↑ 1941 Retro-Hugo Awards (англ.). The Hugo Awards. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

Посилання

Карін Боє. Каллокаїн. Видавництво Жупанського. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[zhup1-1] видавництво (13 травня 2016). «Каллокаїн» українською. Видавництво Жупанського. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

[zhup2-2] видавництво (20 липня 2016). Вийшла друком книжка «Каллокаїн» Карін Боє. Видавництво Жупанського. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

[3] Kallocain. IMDb. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

[pdf_p4-4] а ^б Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 4. Архівовано з джерела 4 березня 2016.

[pdf_p5-5] а ^б Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 5. Архівовано з джерела 4 березня 2016.

[6] Vowles Richard B. Kallocain—Karin Boye’s dark dystopia (pdf) // Prometheus. — The Newsletter of the Libertarian Futurist Society, 2012. — Vol. 2, no. 2. — P. 5-6. Архівовано з джерела 4 березня 2016.

[7] Сашко Завара (12 листопада 2016). «Каллокаїн»: прочитав — розкажи іншим. Друг читача. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

[8] 1941 Retro-Hugo Awards (англ.). The Hugo Awards. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]