Калита сіроволий
| ?Калита сіроволий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Папугові (Psittacidae) |
| Рід: | Myiopsitta |
| Вид: | Калита сіроволий |
| Біноміальна назва | |
| Myiopsitta monachus (Boddaert, 1783) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Psittacus monachus (Boddaert, 1783) | |
| Посилання | |
| Myiopsitta monachus | |
| Myiopsitta monachus | |
| 45510858 | |
| 177723 | |
| 45427277 | |
| 176066 | |
Калита сіроволий[2] (Myiopsitta monachus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці.
Поширення
Природний ареал виду включає території Південної Америки з субтропічним і помірним кліматом (переважно Аргентина, Парагвай, Уругвай, Болівія і південна частина Бразилії). Вид був інтродукований у багатьох регіонах світу і зараз живе в Бразилії, у Пуерто-Рико, Бермудських островах, Багамах, восьми штатах США, Великій Британії, Іспанії, Гібралтарі, Бельгії, Ізраїлі та Японії. У деяких районах вважається серйозним шкідником сільськогосподарських культур. Добре адаптувався до життя в містах.
У природному стані мешкає в негустих лісистих місцевостях. Сприятливі умови для себе знаходить на евкаліптових плантаціях. Численні популяції трапляються в урбанізованих районах, де зустрічається поряд з голубами та шпаками.
Опис
Довжина тіла приблизно 29 см, розмах крил приблизно 45 см, маса тіла 90-150 г. У дикій природі типовий колір оперення зеленувато-сірий з синіми кінцями крил і помаранчевим дзьобом. Лоб, щоки і груди сірі. У дорослому віці на грудях самців з'являється більш темний малюнок. Решта тіла (за винятком синіх первинних махових) зелене, а зовнішні сторони стегон світло-зелені або жовтуваті. У неволі було виведено кілька колірних варіацій, наприклад білий, жовтий, циннамон і блакитний.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Myiopsitta monachus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 28 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Quaker Parakeet Society website
- The Quaker Parakeet Handbook, a guide to keeping monk parakeets as pets
- QuakerVille, a forum for monk parakeet owners
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).