Калаверит
| Калаверит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Clv[2] |
| Хімічна формула | AuTe₂[1] |
| Nickel-Strunz 8 | II/C.04[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EA.10[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Вид симетрії | моноклінно-призматична |
| Просторова група | кристалографічна група 12d[5] |
| Густина | 8860,25 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Калаверас |
 Калаверит у Вікісховищі | |
Калаверит (рос. калаверит; англ. calaverite; нім. Kalaverit m) — мінерал класу телуридів, дителурид золота координаційної будови.
Етимологія та історія
Калаверит вперше був знайдений в 1868 році німецько-американським хіміком та мінералогом Фрідріхом Августом Гентом (1820—1893) в «Шахті Станіслава» в Калаверас (округ, Каліфорнія) у США і описаний ним.[7] Названий за місцем знахідки.
На початковому етапі золотої лихоманки в Калгурлі в Західній Австралії в 1893 році велику кількість калавериту спочатку помилково прийняли за золото дурнів і викинули. Поклади корисних копалин використовували як будівельний матеріал, а також для закладення вибоїн і колій. Через кілька років природу мінералу було визначено, що призвело до другої золотої лихоманки 1896 року, яка включала розкопки на вулицях міста.
Загальний опис
Формула: AuTe2.
Містить (%): Au — 43,59; Te — 56,41. Входить до складу золотоносних руд. Калаверит — незвичайний телурид золота, у якому приблизно 3 % золота замінено сріблом.
Блиск металічний.
Густина 9,3.
Твердість 3,5—5.
Зустрічається рідко.
Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8 %.
Сингонія моноклінна.
Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риса жовтувата до зелено-сірої.
Блиск металічний.
Дуже крихкий. Злом нерівний, напівраковистий. Непрозорий. Здатний відбивати промені (52—56 %).
Утворюється в гідротермальних золоторудних родовищах. Встановлений в колчеданних і золото-пірит-телуридних метасоматичних покладах (родовище Калгурлі, Австралія).
Супутні мінерали: алтаїт, колорадоїт, кренерит, рикардит та інші телуриди, а також арсенопірит, пірит, сфалерит, стибніт, тенантит, тетраедрит та інші сульфіди. Диморфний з кренеритом.
-
Кристалічна структура калавериту -
Кристалічна структура калавериту -
Калаверит -
Калаверит з мелонітом
Розповсюдження
Загалом відомо близько 400 локацій знахідок мінералу. Зокрема, це штати Каліфорнія, Аляска, Арізона, Джорджія, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Північна Кароліна, Південна Дакота, Юта, Вашингтон та Вісконсин (США). У Австрії — федеральна земля Зальцбург. У Швейцарії — муніципалітет Чевіо. Крім того, є родовища в Австралії, Чилі, Китаї, Фінляндії, Канаді та Росії.
Переробка і використання
Калаверит — важкозбагачуваний мінерал. Найраціональніший метод вилучення золота — пряме ціанування, після якого калаверит може дозбагачуватися флотацією.
Калаверит і сильваніт — основні телуридні руди золота, хоча назагал ці руди є другорядними джерелами золота.
Див. також
Примітки
- ↑ а б International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S0108768192007286
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Friedrich August Genth: Contributions to mineralogy — e. Calaverite, a new mineral. In: American Journal of Science. 1868, 45, S. 314—316 (Volltext [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.]).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Калаверит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Калаверит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Calaverite \ Handbook of Mineralogy https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/calaverite.pdf
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. I, 335—338.
Посилання
- Webmin — Calaverite Mineral Data [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Mineralienatlas:Calaverit (англ.)
- Mineralien-Lexikon — Calaverit (нім.)
- Webmineral — Calaverite [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- MinDat — Calaverite [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).