Казус

Казус (лат. casus) — подія, яка настає не внаслідок волевиявлення особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов.

У юриспруденції випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє притягнення до кримінальної відповідальності, також складна, заплутана судова справа.

Казусом називають особливий випадок захворювання, описаний із супроводжуючими його обставинами.

Розмовно — випадок, незвичайна пригода.

• Казус беллі — формальний привід до оголошення війни.
• Казус федеріс — визначені міжнародним договором обставини, настання яких зумовлює необхідність виконання договірними державами взятих на себе зобов'язань про взаємну допомогу.

• Казус — Юридичний словник — Енциклопедії & словники [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Казус — Словник іншомовних слів Мельничука // slovopedia.org.ua [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.]

• Випадок [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
• Казус // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Помилка у праві [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 654. — ISBN 966-7492-04-4.