Казимир Пац

Казимир Пац
5-й Єпископ Смоленський
1664 — 1667
Попередник	Юрій Белазор
Наступник	Готхард Ян Тизенгауз
26-й Єпископ Жемайтський
1667 — 1695
Попередник	Олександр Казимир Сапіга
Наступник	Ян Єроним Кришпин-Киршенштейн
Помер	1695[1][2][3]
Відомий як	католицький священник, католицький єпископ
Країна	Річ Посполита
Alma mater	Віленська єзуїтська академіяd[4]
Рід Паци
Батько	Петро Пац
Мати	Ельжбета Шемет
Професія	священник
Релігія	католицизм
Медіафайли у Вікісховищі

Казимир Пац (? — 1695) — римо-католицький і державний діяч Великого князівства Литовського, настоятель Слонімський (1643), секретар королівський (з 1650), настоятель Білостоцький (1654), віленський і гераненський (1662), канонік віленський (1657), єпископ смоленський (1664–1667) і жемайтський (1668–1695).

Представник литовського магнатського роду герба Паців «Гоздава». Молодший син воєводи Троцького Петра Паца (бл. 1570–1642) від другого шлюбу з Гальшею (Ельжбетою) Шемет (пом. 1652). Старші брати — підкоморій великий литовський Фелікс Ян, Єроним Домінік, обозний великий литовський Боніфацій Теофіл і великий гетьман литовський Михайло Казимир Пац.

Навчався у Вільнюсі, де ще тоді вирішив присвятити себе духовній кар'єрі.

У 1643 згадується в сані пробста Слонімського.

У 1650 — секретар королівський, у 1654 став пробстом Білостоцьким і кусташем пілтенським.

У 1657 Казимир Пац був призначений каноніком віленським.

Під час московсько-польської війни (1654—1667) Казимир Пац потрапив у московський полон, після повернення з якого в 1662 був призначений настоятелем віленським і гераненським. У 1664 отримав сан єпископа смоленського, а в 1668 — єпископа Жемайтського.

Брав активну участь в політичному житті, брав участь в сеймах. Неодноразово був кандидатом на посаду єпископа віленського, однак не зміг отримати необхідну підтримку у зв'язку зі зменшенням впливу Паців у Великому князівстві Литовському.

У 1668 після зречення від престолу польського короля Яна Казимира Вази єпископ жемайтський Казимир Пац підтримував кандидатуру російського царевича Федора Олексійовича на вакантний трон Речі Посполитої.

У 1683 єпископ Казимир Пац придбав у Катерини Станкевич частину маєтку в Занарочі разом з Козинцем.

У 1689 єпископ перепродав Занарочь і Козинець свій сестрі Катерині Данилевич з Паців.

• Jan Władysław Poczobut Odlanicki, Pamiętnik, Warszawa 1987
• A. Rachuba, Kazimierz Pac, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXIV, 1979, s. 706—707.
• PACOWIE