YaChudo

Кажані

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.


Кажані
Координати 41°03′55″ пн. ш. 21°08′50″ сх. д. / 41.0653° пн. ш. 21.1472° сх. д.
Країна
 Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяБітола Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру880 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення31 осіб (2021) Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код047 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс7314 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автомобільний кодBT (Бітола)
GeoNames789534
OSM ↑2598354 ·R (Бітола)
Кажані. Карта розташування: Північна Македонія
Кажані
Кажані
Кажані (Північна Македонія)
Мапа
CMNS: Кажані у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кажані (мак. Кажани) — село в общині Бітола, у Північній Македонії. Село розташовано в долині на північних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 860—880 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Бітоли складає 16 км, повз село йде автодорога Бітола — Ресен. На сході межує з селом Цапарі, на півдні — з Маловіште.

Селом протікає річка Шемніца, на якій розташована гідрометеорологічна станція[1].

Село займає площу 7,7 км², з яких 3,64 км² орна земля, на ліси приходиться 3,15 км², а на пасовиська — 1,23 км². Населення переважно займається сільським господарством. Є поштове відділення, амбулаторія, магазин.[2] Також у селі є церква й кафе[3].

У 1928 поблизу села проводив археологічні розкопки сербський історик та археолог Нікола Вуліч, який виявив там квадратну римську фортецю з баштами в кутах, що знаходилася поблизу давньоримської Егнатієвої дороги[4].

Село згадував у своєму репортажі співробітник американського посольства в Белграді в середині 1960-х років Чарлз Кеннеді, як приклад найбільш глухого регіону країни[5] Існує також декілька записів албанських народних пісень, зібраних у Кажані 1951 року[6].

Пам'ятник Народно-визвольній армії Югославії

Населення

Станом на 1905 рік у Кажані мешкало 536 осіб, 1953 року — 178 (130 македонці, 45 турків, 1 серб, 2 інших)[3] За переписом 1961 року в селі мешкали 134 особи, а 1994 року — 104, з яких 73 македонці, 26 албанців, 5 турків[2]. За переписом 2002 року у селі було тільки 75 мешканців (59 македонців, 13 албанців, 2 турки; 59 — православні, 15 мусульман), а дослідження 2019 року виявило лише 60 осіб[3].

Примітки

  1. ↑ Blinkov, I. (2017). NEW APPROACH ON ENVIRONMENTAL FLOW ASSESSMENT OF MOUNTAIN STREAMS IN THE REPUBLIC OF MACEDONIA. Contributions, Section of Natural, Mathematical and Biotechnical Sciences, 35(1).[недоступне посилання]
  2. ↑ а б Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.(мак.)
  3. ↑ а б в Dimitrov, Nikola and Petrevska, Biljana and Terzić, Aleksandra (2019) Rural tourism in the space of NP «Pelister» case study: «Eight Pelister villages». Conference proceedings from the Second international scientific conference ISCTBL 2019. pp. 267—277. ISSN 978-608-244-693-6 [Архівовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Ljubomirović, Irena (2018). The epigraphic and archeological work of Nikola Vulić on the territory of Macedonia. Зборник радова Филозофског факултета у Приштини. 48 (3): 249—257. doi:10.5937/ZRFFP48-18718. ISSN 0354-3293.(англ.)
  5. ↑ United States. Department of State (1966). Department of State News Letter. Bureau of Administration. с. 11–. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.(англ.)
  6. ↑ Milman Parry Collection [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]. Harvard University Library(англ.)

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).