Кавсько

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Кавсько з висоти пташиного польоту

село Кавсько
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100230190093181
Основні дані
Засноване	1334
Колишня назва	Кавське
Населення	1453
Площа	26,6 км²
Густота населення	54,62 осіб/км²
Поштовий індекс	82420
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°21′37″ пн. ш. 23°48′12″ сх. д. / 49.36028° пн. ш. 23.80333° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	282 м
Водойми	Колодниця
Місцева влада
Адреса ради	82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул.Шевченка, 71
Карта
	Кавсько
	Кавсько
Мапа
	Кавсько у Вікісховищі

Ка́всько (до 2025 року — Ка́вське) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1295^{[джерело?]} осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська рада.

Назва

5 червня 2025 року Верховна Рада підтримала перейменування села Кавське на Кавсько, з метою повернення назви котру село первісно мало з моменту заснування до радянської окупації.^[1] 15 червня 2025 року перейменування набуло чинності.^[2]

Історія

1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станиславівського воєводства було створено Угерську гміну з центром в Угерському. В склад гміни входили сільські громади: Добрівляни, Добряни, Кути, Кавське, Лисятичі, П'ятничани, Пукеничі, Угерсько і Вівня^[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Стрийського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Стрийського району^[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461465, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

зареєстровано 1027 виборців, явка 54,14 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,12 %, за «Європейську Солідарність» — 16,01 %, за партію «Голос» — 16,01 %.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 38,74 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 17,12 %, за Андрія Кота (самовисування) — 12,07 %^[7].

Релігія

У селі є греко-католицька громада, яка належить до парафії преподобної Параскевії Терновської Добрянського деканату Стрийської єпархії УГКЦ^[8].

Церква

Про першу парафіяльну церкву згадують у податковому реєстрі 1515 року. Будівництво другої дерев’яної церкви на честь святої Параскевії зафундував у 1748 році Петро Керницький, але сакральна споруда згоріла в 1903 році. Парафіянам було важко самостійно спорудити новий храм. Тому вони зверталися за фінансовою допомогою до представників влади й частково отримали кошти. У 1909 році парафіяни с. Кавсько побудували муровану церкву св. Параскевії, якою користуються досі. Після 1946 року парафія була переведена в лоно Російської Православної Церкви, а у 1950-х роках церкву закрили. Богослужіння проводились раз на місяць. Священники приїжджали з с. Ланівка, а потім з Меденич. Згодом храм було знову відкрито, як відповідь громади с. Кавсько на свій запит, звернений до делегатів ХХІІ з'їзду КПРС, який проходив у Москві. Богослужіння в церкві відновив о. Йосиф Туроняк (РПЦ). За служіння о. Йосифа храм уперше прикрасили внутрішнім розписом. Раніше інтер’єр був лише побілений. Він також провів благоустрій церковного подвір'я. У 1977 році на парафію призначили о. Василя Журавського (РПЦ), який поєднував служіння у парафії в селі Меденичі. У 1982 році парохом церкви став о. Петро Івасик (РПЦ). Такий стан зберігався до 1990 року. 17 вересня 1991 року греко-католицька громада офіційно зареєструвалася, відновила свою діяльність і повноправно повернулася до храму святої Параскевії. Натомість інша частина парафіян зареєструвала статут УАПЦ і в 1995 році побудувала для своїх потреб храм Вознесіння Господнього. У 2009 році з нагоди століття парафіяльного храму св. Параскевії Римська Апостольська Столиця уділила парафіянам і паломникам повний відпуст^[9].

Парафіяльна печатка

Віднайдений сфрагістичний матеріал є емблематично-гласного типу із зображенням чотирокінцевого хреста, від якого йдуть промені. Відбиток овальної форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і кириличною легендою: ГР. КАТ. УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ Церков св. Пр. М. Параскевії *КАВСЬКО*. (ГР.(еко) КАТ.(олицький) УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ Церков св.(ятої) Пр.(еподобної) М.(атері) Параскевії *КАВСЬКО*). Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Цей відбиток є повністю інформативним, оскільки вказує назву парафіяльного храму св. Параскевії і тому однойменний з парафіяльним храмом. (Ілюстрація 1)^[10].

Пам'ятки

Городище давньоруське (XI—XIII ст.);
Городище давньоруське (XI—XIII ст.);
Городище давньоруське (XI—XIII ст.);

У селі є Церква Святої Параскевії.

Відомі люди

Єремія Ломницький (1860—1916) — церковний діяч, місіонер, священик-василіянин, засновник жіночого чернечого Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.
Антоній Холоневський (1872—1924) — журналіст, публіцист, польський національний діяч.
Адам Келбінський (1886—1940) — полковник-аудитор Війська Польського, жертва Катинського розстрілу.
Гаркот Андрій (1999—2024) — український військовик, учасник російсько-української війни^[11].