Кавказ (порт)

45°20′ пн. ш. 36°40′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 36.667° сх. д.

Кавказ
Розташування
Країна	Росія
Розташування	Краснодарський край
Водойма	Керченська протока
Координати	45°20′00″ пн. ш. 36°40′00″ сх. д. / 45.33333333° пн. ш. 36.66666667° сх. д.
UN/LOCODE	RUKZP
Інформація
kavkaz.azovseaports.ru
Мапа
Кавказ у Вікісховищі

Порт «Кавказ» — п’ятий за вантажообігом порт Російської Федерації та другий за вантажообігом порт у Чорноморсько-Азовському басейні після порту Новоросійська з перевалкою 30,5 млн тонн у 2015 році^[1][2]. Порт є одним із найбільших пасажирських портів Росії. Порт дозволяє приймати автомобільні та залізничні пороми.

Порт розташований на косі Чушка в Керченській протоці, у Темрюцькому районі Краснодарського краю Росії.

Основна стаття: Керченська поромна переправа.

Порт побудовано у 1953 році. Основне призначення — обслуговування Керченської поромної переправи (лінія «порт Крим» — порт «Кавказ»). Інфраструктура порту дозволяла здійснювати перевезення пасажирів, автомобілів і залізничних поїздів. Поруч із портом Кавказ була побудована однойменна залізнична станція Кавказ, яка виконувала маневрові роботи з формування поїздів і навантаження вагонів на пором. Для захисту від хвиль і льоду акваторію порту оточили хвилерізами.

За часів СРСР з порту Кавказ здійснювалися рейси пасажирських катерів до морвокзалу в центрі міста Керчі. Існувало пасажирське залізничне сполучення порт Кавказ — селище Ілліч, маршрут обслуговувався автомотрисою, яку в 1980-х роках замінив дизельний поїзд «Піонер», що складався з маневрового тепловоза та головного вагона електропоїзда СР-3.

Наприкінці 1980-х років через старіння та зношення залізничних поромів спочатку було припинено перевезення пасажирських, а через кілька років і вантажних поїздів. Функціонування автомобільного та пасажирського поромного сполучення при цьому не припинялося.

Після розпаду СРСР і перетворення поромної лінії на міжнародну (Росія — Україна) у порту було організовано пункт прикордонно-митного контролю.

Перевезення вантажних вагонів відновилося у 2004 році з появою нових залізничних поромів та реконструкцією портових споруд.

Влітку 2010 року відновилися рейси пасажирського катера від порту Кавказ до морвокзалу міста Керчі. Очікувалося, що катер «Диспетчер Криштопа» курсуватиме цим маршрутом тричі на день^[3], однак незабаром лінія була знову закрита.

У 1990-х — 2000-х роках вантажообіг порту Кавказ значно зріс. Для вивезення за кордон продукції нафтової та хімічної промисловості побудовано термінали з перевалки вантажів: нафтовий (ТОВ «СВЛ-Трейдинг») та два хімічні (компаній ВАТ «Порт-Кавказ» і ТОВ «Югхімтермінал»). Відкрита перевалка хімічних речовин і добрив призвела до погіршення екологічної ситуації та зростання кількості захворювань серед мешканців селища Чушка, розташованого неподалік від порту^[4][5]. Незважаючи на встановлені факти порушень природоохоронного законодавства, ВАТ «Порт-Кавказ» продовжувало займатися перевалкою вантажів хімічної промисловості^[6].

Рішенням Темрюцького районного суду Краснодарського краю від 14.07.2008 ВАТ «Порт Кавказ» було заборонено займатися перевантаженням вантажів у зв'язку з порушеннями природоохоронного законодавства. Після переходу права власності на причали до нового власника ЗАТ «ВЕРП» рішенням того ж суду від 26.01.2010 заборони на експлуатацію причалу та складів були зняті.

У 2007 році генеральний директор ВАТ «Порт-Кавказ» Віктор Зеленський був затриманий за звинуваченням у вимаганні та отриманні комерційного хабара^[7]. Одночасно із затриманням були викрадені частки компаній, що належали йому. 23 грудня 2009 року кримінальну справу було закрито за відсутністю складу злочину, а викрадені частки компаній були повернуті рішенням Арбітражного суду Краснодарського краю від 18.11.2009 у справі № А32-6040/2008, що дозволило протистояти спробі рейдерського захоплення майнового комплексу.

У листопаді 2007 року під час сильного шторму в Керченській протоці сталося кілька інцидентів із суднами, внаслідок яких у воду потрапило близько тисячі тонн нафтопродуктів. Найбільшої шкоди природному комплексу завдав розлом і подальше затоплення річкового танкера з мазутом «Волгонефть-139», що належав російському пароплавству «Волготанкер». У районі порту Кавказ під час цього шторму затонув суховантаж «Вольногорськ» з вантажем сірки.

31 травня 2024 року в результаті атаки БпЛА та ракет було пошкоджено нафтовий термінал порту^[8].

23 липня 2024 року було атаковано поромне судно, в результаті чого на ньому почалася пожежа. Після атаки було прийнято рішення про скорочення перевалки ПММ через порт^[9].

22 серпня 2024 року протикорабельною крилатою ракетою Р-360 «Нептун» атаковано пором, що перевозив паливо. В результаті атаки судно затонуло після сильної пожежі^[10][11][12].

14 березня 2026 року невідомі безпілотники вразили судно в порту «Кавказ»^[13][14].

15 червня 2026 року українські ударні дрони атакували нафтобазу в порту «Кавказ» — на морському терміналі спалахнула пожежа, яку підтвердили губернатор краю Веніамін Кондратьєв і супутниковий сервіс NASA FIRMS (фіксація о 02:35). Порт «Кавказ» є ключовим вузлом постачання палива на окуповані території — до Криму та в райони Херсонської, Запорізької і Донецької областей^[15].

21 червня 2026 року українські та незалежні джерела повідомляли про займання в районі порту «Кавказ» власлідок атаки БпЛА. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу моніторингу температурних аномалій NASA FIRMS. За попередніми даними, під удар міг потрапити комплекс перевалки нафтопродуктів або інша інфраструктура, пов’язана з поромною та паливною логістикою між РФ і окупованим Кримом^[16].

Морський порт Кавказ приймає судна довжиною до 130 м, шириною до 14,5 м, осадкою до 5 м^[17]. Можливі коливання рівня води під дією штормових вітрів у межах 0,75 м^[17].

Стара частина порту, побудована для Керченської переправи, називається Північним районом; нова, побудована для експортних вантажів, — Південним. Північний район порту доступний для суден довжиною до 140 метрів, шириною до 21 метра та осадкою до 5 метрів. Південний район порту доступний для суден довжиною 140 метрів, шириною 17 метрів та осадкою до 3,5 метрів^[18].

Північний район захищений молами та налічує десять причалів:

• північний мол з причалами № 1 і № 2. У 2007 році проведено реконструкцію берегоукріплення другого району «Північне», призначеного для гасіння хвильової енергії, забезпечення стійкості берегового масиву та обслуговування автопасажирських поромів. За підсумками робіт було виконано облаштування північної сторони берегоукріплення для можливості прийому суден типу «Ро-Ро»^[19].
• причали № 3 і 4 автомобільної поромної переправи реконструйовані у 2015 році для підвищення пропускної здатності^[20]. Довжина причалу № 2 — 169,5 м.
• Пірс із причалами № 5 і № 6. Реконструйований у 2009 році. Виконаний у вигляді естакади та призначений для прийому й обслуговування залізничних поромів, що прямують до Криму, Грузії, Болгарії та Туреччини. У ході робіт з реконструкції ложа перехідного мосту були замінені основні конструкції пірсу (палі, залізобетонні плити), побудовано два пали. Загальна довжина пірсу № 6 з палами сягнула 166,6 м, що забезпечило можливість прийому та обробки поромних суден довжиною до 150,2 м^[19].
• Причал № 7 реконструйовано у 2015 році для підвищення пропускної здатності поромної переправи^[20]. Здатний приймати малі пороми.
• Причал № 8 було облаштовано у 1990-х роках для перевалки нафтопродуктів^[21]. Реконструйовано у 2005 році для перевалки генеральних вантажів. Під час реконструкції було збудовано окремий пал та швартову тумбу, що дозволило подовжити причал до 156,3 м та створити умови для прийому й обробки суден довжиною 141,4 м, шириною 16,8 м, з осадкою 4,6 м і водотоннажністю 9 443 тонн^[19]. У 2015 році реконструйовано для підвищення пропускної здатності поромної переправи^[20]. У ході виконаних робіт створено єдину лінію кордону причалу та побудовано майданчик для опори апарелі порома. Це дозволить приймати на причалі з кормової апарелі пороми типу «Іонас», «Крим», «Глікофілоуса» та «Микола Аксененко», з розмірами: по довжині — до 102,2 м, ширині — до 18 м та осаді — до 4,9 м^[22].
• причал № 9. У 1990-х роках проведено реконструкцію для розширення номенклатури вантажів (нафта, мазут)^[21]. На південь від причалу починається Західний мол.

Південний район не захищений молами. Плавання по підхідному каналу дозволено лише у світлу пору доби, а за вітрів північно-східного та південно-західного напрямків — лише за умови швидкості вітру не більше 10 м/с^[18]. Максимальна осадка суден — 3,6 м, з можливістю збільшення до 5,0 м^[23].

Південний район включає в себе два причали, що належать компанії «Південний морський торговий термінал» (ПМТТ)^[23]:

• причал № 24 довжиною 150 м і глибиною біля причалу 4,5 м, розташований під гострим кутом до підхідного каналу,
• причал № 25 довжиною 159 м і глибиною біля причалу 3,5 м, розташований уздовж берега, під прямим кутом до причалу № 24.

Південний район має під'їзні залізничні колії довжиною 2,5 км і криті склади площею 1440 м² та 380 м², відкриті бетонні майданчики площею 40 000 м²^[23]. Є внутрішньопортова бетонна під'їзна дорога. У 2015 році до Південного району була побудована бетонна дорога шириною 8 метрів і довжиною 1100 метрів. З червня 2015 року від причалу № 25 почали курсувати вантажні пороми до Керчі, від 24-го причалу перевантажуються насипні вантажі.

Основні статті: Керченська поромна переправа

Автомобільно-пасажирські перевезення Кавказ — Крим здійснюють такі компанії:

• ТОВ «Морська дирекція» — пороми «Олімпіада» та «Глікофілуса III»,
• ТОВ «Аншип» — пороми «Крим», «Микола Аксьоненко», «Севастополь»;
• ТОВ «КТЛК» — пороми «Перемога», «Марія», «Лаврентій» для перевезення лише вантажного транспорту та небезпечних вантажів.

При сильному хвилюванні моря або складній льодовій обстановці на лінію виходять малі пороми «Керченський-2» та «Єйськ», які належать ДСК «Керченська поромна переправа».

На перевезенні малотонажних вантажівок спеціалізується лінія Кавказ — Керч. Її обслуговуванням займається ДСК «Керченська поромна переправа», що має пороми: Керченський-2 та Єйськ.

Пропускна здатність порту становить 400 тис. пасажирів на рік^[24]. Однак у 2014 році лише з 1 квітня по 17 липня було перевезено 889 тис. пасажирів^[25].

У жовтні 2018 року поромне сполучення з Кримським півостровом було зупинено у зв'язку з відкриттям вантажного руху по Кримському мосту. З 6 лютого 2019 поромна переправа відновила свою роботу, рейси виконуються у будні дні, о 7:30 та 16:30 відправлення з Керчі (порт Крим), о 8:00 та 17:00 прибуття в порт Кавказ, о 8:30 та 17:30 відправлення з порту Кавказ, о 9:00 та 18:00 прибуття в порт Крим.

З 20 липня 2019 року кількість рейсів скоротилася до 1 на добу. Відправлення порома з порту Крим о 07:30, прибуття в порт Кавказ о 08:00, відправлення в порт Крим о 08:30, прибуття в порт Крим о 09:00. Розклад діє тільки у будні дні.

З 15 вересня 2019 року рух автомобільних поромів повністю припинено, офіси ТОВ «Востоктрансгрупп» у портах Крим і Кавказ закриті, єдиним способом дістатися до Криму залишився тільки Кримський міст.

Залізничні поромні перевезення здійснює ТОВ «Аншип», дочірнє підприємство групи компаній «АнРуссТранс» (більшість маршрутів), та ТЕС-Термінал (Кавказ — Керч).

28 лютого 2009 року було відкрито нову залізничну поромну лінію порт Кавказ — Варна (Болгарія), на якій працює пором «Авангард» (проект CNF06) місткістю 45 умовних вагонів. Восени 2010 року на цю лінію вийшов другий пором «Слов'янин» (проект CNF09, місткість — 50 вагонів). З Росії до Болгарії поромною залізничною переправою перевозяться зріджений газ, нафтопродукти, технічна олія, скло та хімічні продукти. Все це надходить до порту залізницею. З Болгарії надходять збірні вантажі та товари народного споживання, наприклад цукерки та солодощі^[26]. Проєкт реалізується у співпраці з Виконавчим агентством залізничного транспорту (Болгарія, виконавчий директор Симеон Ананієв)^[27].

20 листопада 2011 року ТОВ «Аншип» відкрило поромну лінію Зонгулдак (Туреччина) — порт Кавказ. На лінії працює пором «АНТ-2» місткістю 80 автофургонів і 86 пасажирів. Рейси виконуються 1 раз на тиждень, час у дорозі — 24 години^[28].

10 квітня 2007 року було здійснено перше перевезення залізничною поромною лінією порт Кавказ — Поті (Грузія)^[29]. Станом на 2016 рік пором працював цілорічно, але нерегулярно, без розкладу. Місткість — 42 умовних вагони, використовується судно ТФМ-1 (стара назва SMAT)^[30]. Оператор порома — ТОВ «БФІ»^[31].

У 2018 році залізничні перевезення до Туреччини не здійснювалися, час накопичення вагонів, що прямували до Поті, перевищував 45 діб. У зв'язку з цим РЖД не приймає до перевезення вантажі, що прямують до Поті та Зонгулдака.

• 
  Вокзал порту
• 
• 
• 
• 
• 
  Штамп пункту пропуску "Порт-Кавказ"

• Морський порт Кавказ(рос.)
• Порти Росії: Кавказ(рос.)