YaChudo

Київський національний університет культури і мистецтв

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.


Київський національний університет культури і мистецтв
КНУКіМ
?координати:
Міжнародна назваKyiv National University of Culture and Arts
Типзаклад освіти і видавець відкритого доступу[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
ГаслоТалановитим вхід без черги![джерело?]
Назва на честьКорнійчук Олександр Євдокимович Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1956
Президентв.о.Ігор Комарніцький [1],[2]
Ректорвакантна посада
Студентів5000
Докторів60
Професорів77
ВипускникиКатегорія:Випускники Київського національного університету культури і мистецтв 
Штаб-квартираКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресам. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36
Сайтknukim.edu.ua
Мапа
CMNS: Kyiv National University of Culture and Arts у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ) — заклад вищої освіти IV рівня акредитації.

Станом на 2021 рік заклад нараховує 10 факультетів і готує студентів за 33 спеціалізаціями; науково-педагогічну діяльність здійснюють понад 140 докторів наук та професорів, понад 230 кандидатів наук, доцентів, понад 50 народних артистів України, понад 60 заслужених артистів України та заслужених діячів мистецтв України, понад 50 лауреатів міжнародних і національних конкурсів та фестивалів, володарів грантів міжнародних фондів і науково-просвітницьких організацій. За 50 років існування університет підготував понад 40 тисяч фахівців для різних напрямів культури та мистецтва.

У 1995—2026 роках університет очолював Михайло Поплавський[4]. З 2021 посада очільника іменується Президентом, крім того у статуті КНУКіМ закріплено, що в разі обрання ректора КНУКіМ Народним депутатом України, наказом Президента КНУКіМ призначається виконувач обов'язків ректора[5]. Цю посаду у 2014—2021 роках обіймав Ігор Бондар. З 6 січня 2026 виконувачем обов'язків Президента КНУКіМ є І. Комарніцький[6][7]

Історія

Заснований 1956 року як Інститут підвищення кваліфікації керівного складу працівників культури УРСР[8].

Відповідно до наказу Міністра культури УРСР Р. Бабійчука від 2 серпня 1961 року № 375-В на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства культури УРСР було засновано Київську філію Харківського державного бібліотечного інституту. Першим керівником Київської філії упродовж трьох років був викладач ХДБІ Т. Шматлій. У жовтня 1964 року очільником філії було призначено О. Сокальського — бібліотекознавця, педагога, досвідченого керівника, який тривалий час працював у Міністерстві культури УРСР[9].

1968 року відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 року; Постанови Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 року; наказу Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 року на базі Київської філії ХДІК з 1 вересня 1968 року створено Київський державний інститут культури (КДІК) у підпорядкуванні Міністерства культури УРСР[9].

1972 року Київському державному інституту культури надано ім'я О. Є. Корнійчука, це ім'я заклад носив до 1992 року. У радянські роки інститут очолювали О. С. Сокальський, І. В. Бохан, Г. Д. Цибуляк. Інститут складався з факультетів культурно-освітньої роботи та бібліотечного, а також факультети культурно-освітньої роботи в містах Миколаєві та Рівному. Інститут мав 12 кафедр.

В 1992—1993 роках інститут пережив конфлікт навколо посади ректора, який тривав до 1995 року, але закінчився остаточним призначенням на цю посаду колишнього випускника цього вишу — Михайла Поплавського. За роки М. Поплавського було відкрито докторантуру, суттєво розширився спектр спеціальностей і заклад вищої освіти здобув ряд нагород.

З 11 листопада 1997 Київський державний університет культури і мистецтв[10].

3 1 лютого 1999 Київський національний університет культури і мистецтв[11].

У лютому 2020 заклад передано зі сфери управління Міністерства культури до сфери управління Міністерства освіти і науки[12].

У 2021 М.Поплавського переобрано президентом університету[13], у 2026 — знято з посади у зв'язку з завершенням контракту, в.о. Президента призначено І. Комарніцького[7].

Рейтинги

У 2021[14], 2022[15], 2023[16], 2024[17], 2025[18] роках заклад займав найвищу сходинку у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України серед мистецьких ЗВО.

Структура університету

Станом на 2021 рік заклад включає 1 інститут, 11 навчальних факультетів, наукову бібліотеку, 1 не випускову кафедру, факультет дистанційного навчання, відділ аспірантури і докторантури та 10 відокремлених структурних підрозділів[19]:

Факультети

  • Факультет кіно і телебачення[20]
  • Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу[21]
  • Факультет дизайну і реклами[22]
  • Факультет PR, журналістики та інформаційної політики[23]
  • Факультет музичного мистецтва[24][25]
  • Факультет хореографічного мистецтва[26]
  • Факультет івент-менеджменту, фешн та шоу-бізнесу[27]
  • Факультет театру, кіно та естради[28]
  • Факультет дистанційного навчання[19]
  • Відділ аспірантури і докторантури[29][30]

Відокремлені підрозділи

Колишні факультети та відокрелмені підрозділи

Колишні підрозділи

  • Відокремлений підрозділ «Вінницький факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Вінниця, ліквідовано в 2023)[31]
  • Відокремлений підрозділ «Дніпровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Дніпро, ліквідовано в 2023)[32]
  • Відокремлений підрозділ «Донецький факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Запоріжжя, ліквідовано в 2023)[33]
  • Відокремлений підрозділ «Кіровоградський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Кропивницький, ліквідовано в 2023)[34]

Колишні факультети:

  • Факультет режисури естради[35]
  • Факультет інформаційної політики і кібербезпеки[36]

Творчі колективи

  • Академічний хор «Anima» (керівник — заслужена артистка України, професор Н. Кречко)[37]
  • Український народний хор ім. С. Є. Павлюченка (керівник — кандидат мистецтвознавства, професор О. Скопцова)[37][38],
  • Фольклорний ансамбль «Кралиця» (керівник — заслужений працівник культури України, професор І. Сінельніков)[37],
  • Капела бандуристів (керівник — заслужений артист України, відомий український диригент, професор А. Іваниш)[37].
  • Ансамбль народного танцю «Київ» (художній керівник і головний балетмейстер ансамблю — професор І. Гутник)[39]
колишні
  • Український оркестр народної та популярної музики (керівник — заслужений працівник культури України, професор П. Андрійчук)[40] (існував щонайменше до 2018)[41],
  • Оркестр духових інструментів «Гармонія» (керівник — доцент В. Романовський)[42] (існував щонайменше до 2017)[43]
  • Jazz-band КНУКіМ (керівник — президент союзу музикантів оркестру «Либідь», доцент Г. Постой)[44] (існував до 2018)[45].

Відомі випускники


Скандали

Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури» (КУК) тісно співпрацює із Київським національним університетом культури і мистецтв (КНУКіМ)[61]. Університети відомі спільною реалізацією освітніх програм та спільною організацією освітнього процесу[61]. Університети провадять схожі напрями діяльності, зокрема у галузі культури і мистецтва, спільно проводять наукові, культурні, мистецькі та освітні заходи[61]. У 2014 році така тісна співпраця піддавалась критиці[62], після чого у діяльності університетів спостерігається розмежування[63][64]. До 2014 року схема працювала так: студентів-контрактників зараховували до приватного КУКу, де вони навчалися на базі державного КНУКіМ. Після третього курсу їх відраховували з КУКу і переводили на контракт до державного університету, де вони отримують відповідні дипломи[62]. За даними реєстру фізичних та юридичних осіб, прямий засновник Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» — компанія «Укрконцерт»[65]. Остання, в свою чергу, має двох засновників. Це — ректор державного Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський, а також його син Олександр[62].

Але після того, як ліцензія КУКа була відновлена (після 2016 року) — навчання в КУК було традиційним (з 1 по 4 курс бакалаврат, а також магістратура та аспірантура) з видачею дипломів про вищу освіту від Київського університету культури[66].

Навесні 2026 року, по завершенню перебування М.Поплавського на посаді президента КНУКіМ та призначення на посаду в.о. президента Ігоря Комарніцького, в КНУКіМ було виявлено масштабну корупційну схему розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, фігуранти справи проводили махінації зі штатним розписом закладу освіти[67]. Службовці й посадовці Міністерства освіти та науки України вносили недостовірні дані про студентів, науковців, викладачів та штатний розпис, аби збільшити фінансування закладу освіти. У Поплавського було проведено обшуки в рамках розслідування[68][69][70].

У вересні 2026 ініціативна група викладачів, співробітників, представників студентського самоврядування висловили невдоволення політикою нового керівництва, перетворення університету на «комерційний шоу-майданчик»[71], незаконність кадрових рішень[72][73].

Література

  • Видатний український бібліотекознавець Олексій Степанович Сокальський: монографія / Т. В. Новальська, І. В. Черняк ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — Київ: Ліра-К, 2019. — 192.с. : фото. — (Лідери бібліотечно-інформаційної освіти). — Бібліогр.: С. 146—170.

Примітки

  1. ↑ Ректорат, сайт НУКМ, 14.2.2026
  2. ↑ Поплавський втратив посаду ректора університету культури – ЗМІ. // Автор: Наталія Магдик. 10.02.2026, 11:16
  3. ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
  4. ↑ Київський національний університет культури і мистецтв | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 24 Лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 24 лютого 2021? (довідка)
  5. ↑ Статут Київського національного університету культури і мистецтв (PDF). knukim.edu.ua. 27 грудня 2013. Архів (PDF) оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  6. ↑ Поплавський залишає посаду: Київський університет культури отримає нового керівника. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
  7. ↑ а б МОН призначило в.о. президента КНУКіМ Ігоря Комарніцького. Вечірній Київ (укр.). 10 лютого 2026. Процитовано 11 вересня 2026.
  8. ↑ Гурбанська, А. І. Київський національний університет культури і мистецтв. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  9. ↑ а б Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Процитовано 27 травня 2024.
  10. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1997 року № 1253 «Про створення Київського державного університету культури і мистецтв».
  11. ↑ Указ Президента України від 1 лютого 1999 року № 99/99 «Про надання статусу національного Київському державному університету культури і мистецтв»
  12. ↑ Про передачу цілісного майнового комплексу державної установи «Київський національний університет культури і мистецтв» до сфери управління Міністерства освіти і науки | Кабінет Міністрів України [Архівовано 28 Лютого 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 28 лютого 2020)
  13. ↑ Михайло Поплавський - персональний сайт Ректор. Михайло Поплавський - персональний сайт (укр.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  14. ↑ Університет культури очолив рейтинг найкращих навчальних мистецьких закладів України. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2023.
  15. ↑ Київські університети очолили рейтинг закладів вищої освіти України. Вечірній Київ (укр.). 9 серпня 2022. Процитовано 24 жовтня 2023.
  16. ↑ Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України. Освіта.ua.
  17. ↑ КНУКіМ – лідер рейтингу «Найкращі мистецькі виші України». Освіта.UA (укр.). 12 липня 2024. Процитовано 12 лютого 2026.
  18. ↑ Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України. Освіта.UA (укр.). 8 липня 2025. Процитовано 12 лютого 2026.
  19. ↑ а б в г д е ж и Київський національний університет культури і мистецтв | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 19 Жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 19 жовтня 2021? (довідка)
  20. ↑ Факультет кіно і телебачення КНУКіМ. ikitb.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 16 Червня 2018. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 16 червня 2018? (довідка)
  21. ↑ Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу. fgritb.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 16 Червня 2018. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 16 червня 2018? (довідка)
  22. ↑ Факультет Дизайну та реклами | Київський національний університет культури і мистецтв (укр.). Архів оригіналу за 16 Червня 2018. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 16 червня 2018? (довідка)
  23. ↑ Факультет зв'язків з громадськістю і журналістики КНУКіМ. fzgij.knukim.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 Травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2 травня 2020? (довідка)
  24. ↑ Факультет музичного мистецтва. fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 16 Червня 2018. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 16 червня 2018? (довідка)
  25. ↑ 2019 року структура зазнала змін, зокрема факультет музичного мистецтва зменшено до однієї кафедри з однойменною назвою
  26. ↑ Факультет хореографічного мистецтва | Офіційний сайт Факультет хореографічного мистецтва Київського Національного Університету Культури і Мистецтв (рос.). Архів оригіналу за 3 Травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 3 травня 2020? (довідка)
  27. ↑ Факультет Івент-менеджменту, фешн та шоу-бізнесу. Архів оригіналу за 27 Квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 27 квітня 2020? (довідка)
  28. ↑ Факультет театру та кіно КНУКіМ. Факультет театру та кіно. Архів оригіналу за 4 Грудня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 4 грудня 2020? (довідка)
  29. ↑ Аспірантура. Архів оригіналу за 13 Березня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 13 березня 2021? (довідка)
  30. ↑ Докторантура. Архів оригіналу за 25 Квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 25 квітня 2021? (довідка)
  31. ↑ Вступ.ОСВІТА.UA.
  32. ↑ Вступ.ОСВІТА.UA.
  33. ↑ Вступ.ОСВІТА.UA.
  34. ↑ Вступ.ОСВІТА.UA.
  35. ↑ Факультет режисури естради КНУКіМ. Факультет режисури естради (укр.). Архів оригіналу за 4 Грудня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 4 грудня 2020? (довідка)
  36. ↑ Факультет інформаційної політики і кібербезпеки КНУКіМ. fipikb.knukim.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 Лютого 2020. Процитовано 24 квітня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 27 лютого 2020? (довідка)
  37. ↑ а б в г Творчі колективи Факультету музичного мистецтва КНУКіМ. fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  38. ↑ Український народний хор імені Станіслава Павлюченка. fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  39. ↑ Ансамбль народного танцю «КИЇВ» – Факультет хореографічного мистецтва. dance.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  40. ↑ Український оркестр народної та популярної музики КНУКіМ (PDF). fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  41. ↑ ЗВУЧАТЬ НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ. knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 25 листопада 2021.
  42. ↑ Студентський духовий оркестр "Гармонія". fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 24 Травня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 24 травня 2021? (довідка)
  43. ↑ Чаруючі мелодії духових оркестрів. knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  44. ↑ JAZZ – BAND КНУКіМ. fmm.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 23 Травня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 травня 2021? (довідка)
  45. ↑ Джазові рефлексії. knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  46. ↑ Історія. Київський національний університет культури і мистецтв. Процитовано 11 вересня 2026.
  47. ↑ Юрій Богуцький. УНІАН. Процитовано 11 вересня 2026.
  48. ↑ Рішення ВРУ: Оксена Лісового призначено Міністром освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України. Процитовано 11 вересня 2026.
  49. ↑ Костиря Інна Олександрівна. Почесні імена України — еліта держави. Процитовано 11 вересня 2026.
  50. ↑ Медвідь В’ячеслав Григорович. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Процитовано 11 вересня 2026.
  51. ↑ Іван Сінельніков на радіо «UA:Культура». Факультет музичного мистецтва КНУКіМ. Процитовано 11 вересня 2026.
  52. ↑ Зіркові випускники Факультету музичного мистецтва КНУКіМ. Факультет музичного мистецтва КНУКіМ. Процитовано 11 вересня 2026.
  53. ↑ Музика до мультфільму «Мавка». Факультет музичного мистецтва КНУКіМ. Процитовано 11 вересня 2026.
  54. ↑ Творча зустріч з Катериною Павленко. Факультет музичного мистецтва КНУКіМ. Процитовано 11 вересня 2026.
  55. ↑ КНУКіМ — пріоритет № 1. Київський національний університет культури і мистецтв. Процитовано 11 вересня 2026.
  56. ↑ Ані Лорак. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 11 вересня 2026.; Біографічний довідник співаків української естради другої половини XX – початку XXI століть (PDF). Чернівецький національний університет. Процитовано 11 вересня 2026.
  57. ↑ Ані Лорак. Енциклопедія сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Процитовано 11 вересня 2026.
  58. ↑ Указ Президента України №726/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 11 вересня 2026.
  59. ↑ Видання Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Процитовано 11 вересня 2026.
  60. ↑ Ексвикладачці Більченко повідомили про підозру у держзраді та вербуванні коригувальників – Офіс генпрокурора. Радіо Свобода. 25 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2026.
  61. ↑ а б в Договір про співпрацю КУК та КНУКіМ (PDF).
  62. ↑ а б в У ПОШУКАХ КУКа. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 16 квітня 2023.
  63. ↑ Головна сторінка. Київський Університет Культури (укр.). Процитовано 16 квітня 2023.
  64. ↑ КНУКіМ – Київський національний університет культури і мистецтв. Процитовано 16 квітня 2023.
  65. ↑ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ — Код ЄДРПОУ 31028309. youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  66. ↑ Павло (16 липня 2024). Зірковий випуск бакалаврів КУК. Київський Університет Культури (укр.). Процитовано 19 лютого 2025.
  67. ↑ Домагання і приниження студенток: гучні скандали з Поплавським, до якого прийшли з обшуками. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 квітня 2026.
  68. ↑ Обшуки в Поплавського: у Київському університеті культури викрили розтрату бюджетних коштів. 24 Канал (укр.). 27 березня 2026. Процитовано 3 квітня 2026.
  69. ↑ Обшуки у Поплавського та у виші. Правоохоронці викрили схему розтрати бюджетних коштів у Київському університеті культури — що відомо. NV (укр.). Процитовано 3 квітня 2026.
  70. ↑ До Поплавського прийшли з обшуками: що сталося. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 квітня 2026.
  71. ↑ Викладачі і випускники КНУКіМ вимагають звільнення Ігоря Комарніцького, - звернення. www.unian.ua (укр.). 31 серпня 2026. Процитовано 11 вересня 2026.
  72. ↑ Кадровий погром у КНУКіМ: представники університету вимагають перевірити дії Комарніцького — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 3 вересня 2026. Процитовано 11 вересня 2026.
  73. ↑ Капко, Павло (8 вересня 2026). Павло Капко: КНУКіМ без виборів: хто сьогодні відповідає за університет? — Блоги. OBOZ.UA (укр.). Процитовано 11 вересня 2026.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).