YaChudo

Керована авіаційна бомба

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Керована авіаційна бомба (КАБ)
ТипАвіаційна високоточна зброя
Історія використання
На озброєнніЗ Другої світової війни — дотепер
ОператориПовітряні сили багатьох країн світу
ВійниДруга світова війна, Війна у В'єтнамі, Війна в Перській затоці, локальні конфлікти XXI століття, Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
РозробленоПерші зразки — 1940-ві роки
Вартість одиниціЗалежить від моделі та системи наведення
ВаріантиБомби з лазерним, телевізійним, супутниковим (GPS/ГЛОНАСС) або комбінованим наведенням; плануючі бомби
ПопередникиНекерована авіаційна бомба
Характеристики
ВагаЗазвичай від 100 кг (220 фнт) до 1 500 кг (3 300 фнт) (і більше)
Дальність вогню
ЕфективнаЗалежить від висоти скидання (до 40–80 км для плануючих моделей)
БоєголовкаТротил, гексоген, складні суміші
Вага боєголовкиБлизько 40–70% від загальної маси бомби
Механізм
детонації
Контактна, дистанційна, з уповільненням
ДвигунЗазвичай відсутній (використовують кінетичну енергію літака-носія)
Практична межаВизначається висотою скидання з літака-носія
ШвидкістьДозвукова або надзвукова (завдяки прискоренню вільного падіння)
Система
наведення
Лазерне, оптико-електронне, супутникове (GPS/ГЛОНАСС), інерціальне
Система
керування
Аеродинамічні рулі, крила, що розкладаються
ТочністьВід 1 до 15 метрів (КВО)
Пускова
платформа
Бойові літаки (винищувач, бомбардувальник, штурмовик)
Керована авіаційна бомба у Вікісховищі
Американська фугасна авіаційна бомба, оснащена системою супутникового наведення, одна з найбільших авіаційних бомб в історії авіації
КАБ-500 — радянська керована авіаційна бомба калібром 500 кг
BOLT-117 — перша у світі бомба з лазерним наведенням

Керована авіаційна бомба (КАБ) — один з видів авіаційних боєприпасів, авіаційна бомба, оснащена для підвищення влучання в ціль аеродинамічними поверхнями та системою наведення.

Активно використовуються росіянами для атак на українські міста під час російсько-українській війни.

Опис

Керовані (або — кореговані) авіаційні бомби є одним з основних видів високоточної зброї (ВТЗ), оскільки вони поєднують високу точність влучення, значну потужність бойової частини (БЧ). Про це свідчать статистичні дані про підвищення частки використання КАБ у локальних війнах та конфліктах. Так, якщо під час війни у ​​В'єтнамі і в Південно-Східній Азії (1966—1975) при проведенні бомбардувань (1966—1973) ця частка становила близько 1 %, то в період бойових дій багатонаціональних сил проти Іраку в 1991 році (операція «Буря в пустелі») вона зросла до 8 %, досягнувши вже приблизно 35 % при проведенні операції країн НАТО «Союзна сила» проти Югославії з 24 березня по 20 червня 1999 року і близько 70 % у ході військової операції США і їхніх союзників проти Іраку в 2003 році.[джерело?]

Типи КАБ

В Росії

Перший і наймасовіший у виробництві і застосуванні силами РФ КАБ — це звичайна авіабомба, яку росіяни оснащують додатковими універсальними модулями планування та корекції (УПМК), що дає змогу подовжити їхній політ після скидання. Це обладнання встановлюють зокрема на старі вільноспадні бомби[1].

За кількістю вибухівки та радіусом ураження виділяються:

Також росіяни використовують радянські авіаційні бомби ФАБ-500, ФАБ-1500 — це фугасні авіабомби вільного польоту, які обладнуються комплексами, аналогічними американським JDAM.[2]

До більш сучасних КАБів заводського виготовлення, які одразу виробляються як плануючий снаряд і не потребують додаткової модифікації відносять УПАБ -1500 В (перше застосування в Україні зафіксовано у березні 2023-го); УМПБ Д-30СН (перше застосування в березні 2024) — універсальний міжвидовий боєприпас, удар яким у ЗСУ спочатку прийняли за атаку ракетами С-300.[1]

Історія

Друга світова війна

Під час війни в Іспанії Люфтваффе зіштовхнулось із труднощами при враженні рухомих кораблів[3]. Після цього, з 1938 року, німецький інженер Макс Крамер проводив досліди із встановлення радіокерування на некеровані авіабомби. Зрештою це призвело до створення першої планерної бомби Fritz X, призначеної для знищення броньованих кораблів. Вона мала вагу близько 1500 кг, запускалась із висоти 5500 м та мала запускатись із дистанції близько 5 км. Керування здійснювалось неперервно оператором з літака; спочатку це було радіокерування (MCLOS), а пізніше — дротове, після виявлення можливостей РЕП Союзників. Вперше застосована 21 липня 1943, ця бомба разом з протикорабельною ракетою Henschel Hs 293 (розробка якої починалась з крилатої бомби) була одним із перших прикладів бойового керованого озброєння. У вересні 1943 року двома бомбами Fritz X потопили новітній італійський лінійний корабель «Рома», а пізніше американський крейсер «Саванна»[4][5][6][7].

Найближчими еквівалентами союзників були 454 кг керовані бомби VB-1 Azon, що застосовувались з 1944 року та післявоєнні VB-3 Razon та ASM-A-1 Tarzon. Особливо цікавою була крилата бомба Флоту США з активною радіолокаційною ГСН ASM-N-2 Bat, котра використовувалася на Тихоокеанському театрі війни; вона є першою в історії повністю автоматизованою системою, або ж «вистрілив — забув»[8][9]. На початку 1960-х років були створені КАБ з телевізійним і в другій половині 1960-х рр. з напівактивним лазерним самонаведенням.[джерело?]

Російсько-українська війна

Ураження житлового будинку авіабомбою в Запоріжжі,Хортицький й район. 5 липня 2026

Керовані авіаційні бомби, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, застосовують обидві сторони. Зокрема, Україна отримала від партнерів та успішно застосовувала комплекти JDAM-ER[10]. Російські окупанти застосовують модулі планування і корекції (УМПК) з авіаційними бомбами ФАБ-500М62 та комплекси «Гром»[11].

За 2025 рік російські війська запустили по Україні майже 44 тисячі керованих авіаційних бомб (КАБів), в середньому — 130 щодоби[12]. Частина з них має збільшену дальність польоту до 200 км.[13]

18 жовтня війська РФ вдарили КАБами по Лозовій Харківської області, 6 людей постраждало[14].

У березні 2026 року Росія запустила по Україні 7987 КАБів[15]. У квітні — близько 7000[16].

З жовтня 2026 року російські військові почали використовувати оновлені реактивні КАБИ УМПБ, якими атакують місто Запоріжжя рано вранці, ціллю ударів стають мости — вантовий та міст греблі ГЕС.[17][18]

Небезпека

Ударна хвиля керованої авіабомби найбільше впливає на легені, вуха, шлунково-кишковий тракт. Якщо людина опинилася в епіцентрі ударної хвилі, у неї може статися забій або розрив легень, розрив барабанної перетинки, ушкодження слухових кісточок, внутрішні кровотечі (наприклад, при серйозних травмах кишківника) тощо.

Другий фактор небезпеки — ураження уламками. Через них у постраждалого можуть трапитися травматичні ураження мозку, струс мозку, ушкодження внутрішніх органів, компресійні травми, переломи, травматичні ампутації, ушкодження м'яких тканин тощо. Ще один фактор небезпеки — це хімічні сполуки, що утворюються після вибуху. Якщо застосовується модифікований КАБ або фугасна авіабомба (ФАБ), перебування у зоні ураження може бути причиною опіків шкіри та верхніх дихальних шляхів, отруєнням газами чи димом. Також у результаті обстрілу людина може опинитися під завалами, дістати тяжкі переломи та травматичні ампутації.[19]

Як захиститися

Якщо немає можливості перейти в укриття, необхідно вибрати внутрішнє приміщення без вікон. У приватній оселі безпечнішим місцем буде кут житлового будинку, де сходяться дві несучі стіни, подалі від вікон.

Рекомендується лягти на підлогу долілиць, прикриваючи голову руками або жорсткою поверхнею та чекати відбою тривоги. Якщо людина знаходиться на вулиці, необхідно спуститися у підземний перехід або вибрати будь-яке заглиблення і лягти в нього. Це може бути навіть бордюр або канава. Не рекомендується лишатися в машині під час атаки через можливість поранитися уламками розбитого скла[19].

Протидія

Для боротьби з керованими авіабомбами необхідні сучасні системи ППО, такі як Patriot, SAMP-T, та винищувачі F-16 (для знищення носіїв КАБів)[20].

Аналоги КАБ

  • JDAM-ER (Joint Direct Attack Munition — Extended Range) — американський комплект обладнання;
  • AASM Hammer — французький аналог керованої авіа бомби.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б «Авіація РФ повертається у війну». Чому західні медіа та експерти б’ють на сполох через російські удари КАБами і що слід знати про їхні типи. NV (укр.). 11 березня 2024. Процитовано 25 серпня 2026.
  2. ↑ Управляемые авиационные бомбы: какие бывают, особенности применения и дальность поражения. ФАКТИ ICTV (рос.). 30 серпня 2025. Процитовано 25 серпня 2026.
  3. ↑ Fitzsimons, Bernard, ed. «Fritz-X», in The Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons and Warfare (London: Phoebus, 1978), Volume 10, p. 1037.
  4. ↑ GERMAN "FRITZ X" GUIDED BOMB. National Museum of the USAF. Архів оригіналу за 13 липня 2015.
  5. ↑ Christopher, John. The Race for Hitler's X-Planes (The Mill, Gloucestershire: History Press, 2013)
  6. ↑ Kopp, Carlo (26 березня 2011). The Dawn of the Smart Bomb. № APA-TR-2011-0302. с. 1—1. Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  7. ↑ Blackwelder, Donald (1992). The Long Road to Desert Storm and Beyond: The Development of Precision Guided Bombs (PDF). Air University School of Advanced Airpower Studies. Архів (PDF) оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  8. ↑ Bureau of Standards ASM-N-2 Bat. www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  9. ↑ Pedersen, Scott (2009). Family Tree & History of the ASM-N-2 BAT Glide Bomb. Bathead. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016.
  10. ↑ Україна вже використовує JDAM. Мілітарний. 31 березня 2023.
  11. ↑ Росія застосовує аналог JDAM. Мілітарний. 12 березня 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  12. ↑ Михайлов, Дмитро (2 грудня 2025). Від початку 2025 року армія РФ запустила по Україні майже 44 тисячі КАБів. suspilne.media (укр.). Процитовано 17 липня 2026.
  13. ↑ Назарова, Євгенія (18 листопада 2025). Російські КАБи атакують тил. Як захистити міста від модифікованих російських керованих авіабомб?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 липня 2026.
  14. ↑ Війська РФ скинули КАБ на Лозову: шестеро постраждалих. dw.com (укр.). Процитовано 17 липня 2026.
  15. ↑ У березні російська армія застосувала найбільшу з початку року кількість КАБів. Міністерство оборони України (укр.). 3 квітня 2026. Процитовано 17 липня 2026.
  16. ↑ Квітень став другим за кількістю КАБів місяцем від початку повномасштабного вторгнення. LB.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2026. Процитовано 17 липня 2026.
  17. ↑ Ахінько, Олена (8 жовтня 2026). Удари по мостах у Запоріжжі – змінюється схема руху. Газета МИГ (укр.). Процитовано 9 жовтня 2026.
  18. ↑ Korrespondent.net. Росія змінила тактику ударів по Запоріжжю. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 9 жовтня 2026.
  19. ↑ а б КАБ на Запоріжжя: як урятуватися під час авіаудару. Spravzhne.MEDIA (рос.). Процитовано 17 липня 2026.
  20. ↑ КАБи несуть смерть і руйнування: що це за бомби і до яких міст вже долітають. 24 Канал (укр.). 8 липня 2026. Процитовано 17 липня 2026.

Література

  • Авіаційні засоби ураження / Ф. П. Миропольський та ін. ; під ред. Ф. П. Миропольского. — М., 1995. — 255 с.
  • Советская военная энциклопедия / председатель ред. кол.: маршал Советского Союза Н. В. Огарков. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8 : Ташкент — Ячейка. — С. 206-207. — 688 с. (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).