Йорг Фаузер

Йорг Фаузер
Народився	16 липня 1944[1][2][…]  Бад-Швальбах, Дармштадт, Гессен
Помер	17 липня 1987[1][2][…] (43 роки)  Мюнхен, Німеччина[1]  ·автомобільна аварія
Поховання	Східний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німеччина
Діяльність	журналіст, перекладач, письменник, поет, сценарист
Знання мов	німецька[4]
Партія	Соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з	Gabriele Fauserd
Сайт: xn--jrg-fauser-ecb.de/index.html
Йорг Фаузер у Вікісховищі

Йорг Крістіан Фа́узер (Jörg Christian Fauser; нар. 16 липня 1944, Бад-Швальбах, Таунус — 17 липня 1987, Мюнхен) — німецький письменник і журналіст.

Народився 16 липня 1944 року в Бад-Швальбаху. Батько — художник Артур Фаузер, мати — акторка Марія Разум. Закінчив гімназію імені Лессінга у Франкфурті. Студіював етнологію та англістику у Франкфуртському університеті. Після закінчення університету перебвав у Стамбулі та Лондоні. Після перших не надто успішних літературних проб працював співробітником Франкфуртського аеропорту та нічним сторожем.

Його творчість була позначена впливом Біт-покоління. Фаузер у своїх текстах часто стигматизував вживання наркотиків (зокрема героїну) та надмірне споживання алкоголю. На початку 1970-их років разом з Карлом Вайсснером заснував два альтернативні часописи UFO і Gazolin 23, де публікувалися твори Вільяма Барроуза, Аллена Гінзберга та перші німецькі переклади Чарлза Буковскі. З 1974 року працював журналістом у Мюнхені.

Останні книжки Фаузера були написані в жанрі детективних романів, серед них роман «Сніговик» (Der Schneemann, 1981), який 1985 року був екранізований німецьким режисером Петером Брінгманном.

Загинув від наїзду вантажівки, коли в стані алкогольного сп'яніння переходив автобан під Мюнхеном.

• 1971: Aqualunge. Ein Report. Udo Breger Göttingen
• 1972: Tophane. Maro, Gersthofen
  • Neuauflage 2011: Tophane. Illustriert von Robert Schalinski. Moloko print, Schönebeck
• 1973: Die Harry Gelb Story. Maro, Gersthofen
• 1977: Open end. Fünf Gedichte. King Kong Press, München
• 1978: Marlon Brando. Der versilberte Rebell. Monika Nüchtern, München
• 1978: Der Strand der Städte. Eduard Jakobsohn, Berlin
• 1979: Alles wird gut. Rogner & Bernhard, München
• 1979: Requiem für einen Goldfisch. Nachtmaschine, Basel
• 1979: Trotzki, Goethe und das Glück. Rogner & Bernhard, München
• 1981: Der Schneemann. Rogner & Bernhard, München
• 1982: Mann und Maus. Rogner & Bernhard, München
• 1984: Blues für Blondinen. Ullstein, Frankfurt am Main/Berlin/Wien
• 1984: Rohstoff. Ullstein, Frankfurt am Main/Berlin/Wien
• 1985: Das Schlangenmaul. Ullstein, Frankfurt am Main/Berlin/Wien
• 1987: Kant. Heyne, München
• 1992: Blues in Blond. Songs und Balladen. Gemeinsam mit Achim Reichel und Elfi Küster. Luchterhand Literaturverlag, Hamburg
• 1993: Ich habe eine Mordswut. Briefe an die Eltern 1957—1987. Paria, Frankfurt am Main 1993
• 2003: Lese-Stoff. Von Joseph Roth bis Eric Ambler. Neue Kritik, Frankfurt am Main.

• Matthias Penzel, Ambros Waibel: Rebell im Cola-Hinterland. Biografie. Berlin 2004, ISBN 3-89320-076-2.

• Бібліографія. Йорг Фаузер // Німецька національна бібліотека
• Роботи про Йорг Фаузер // Цифрова бібліотека Німеччини
• Йорг Фаузер на сайті IMDb (англ.)
• osswald&osswald media: Вебсторінка, присвячена Йоргу Фаузеру. [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Matthias Penzel: «Es ist wie im Rausch…» Йорг Фаузер: Його життя і доробок, смерть і вплив [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] (2005; PDF-Datei; 228 kB)
• Архівна копія на сайті Wayback Machine.
• Tiemo Rink: Fausers Nächte. (Der Tagesspiegel.) [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Maciej Jedrzejewski: Ein Gespräch über Jörg Fauser [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] mit Ambros Waibel am 29. Dezember 2009
• Архівна копія на сайті Wayback Machine. (Ulrich Goerdten)
• Klagenfurter Rede Michael Köhlmeiers [Архівовано 20 серпня 2020 у Wayback Machine.], промова, присвячена Йоргу Фаузеру
• Jörg Fauser Die Tournee [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.] — Zeit.de 2007 («Die Wahrheit liegt auf der Straße»)