Йозеф Крамер
| Йозеф Крамер | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Josef Kramer | |||||||||
 | |||||||||
| Народився | 10 листопада 1906[2][3][…]  Мюнхен, Баварське королівство, Німецька імперія[2] | ||||||||
| Помер | 13 грудня 1945[1] (39 років) Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина[2] ·повішення | ||||||||
| Країна |  Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх | ||||||||
| Діяльність | бухгалтер, наглядач концентраційного табору, торговець | ||||||||
| Знання мов | німецька[5] | ||||||||
| Заклад | Natzweiler-Struthof concentration campd[6], Аушвіц[6], Берген-Бельзен[6], Natzweiler-Struthof concentration campd[7], Заксенгаузен[7], Дахау[7] і Маутгаузен[7] | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Членство | СС | ||||||||
| Роки активності | з 1932 | ||||||||
| Військове звання | гауптштурмфюрер | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Йозеф Крамер (нім. Josef Kramer; нар. 10 листопада 1906, Мюнхен — пом. 13 грудня 1945, Гамельн) — гауптштурмфюрер СС, комендант нацистських концентраційних таборів Нацвайлер-Штрутгоф, Аушвіц II і Берґен-Бельзен. Прозваний в'язнями табору «Бельзенським звіром», він був одним з нацистських військових злочинців, особисто відповідальним за смерть тисяч людей. Після звільнення табору Берґен-Бельзен і закінчення Другої світової війни він був звинувачений у військових злочинах і повішений у в'язниці міста Гамельн.
Біографія
Ранні роки
Крамер народився в Мюнхені у родині середньозабезпечених міщан Теодора і Марії Крамерів. Батьки виховували його як суворого римо-католика.
У 1915 році родина переїхала в Аугсбург, де Йозеф пішов у школу. У 1920 році почав навчатися на електрика. У період з 1925 до 1933 року був в основному безробітним, за винятком роботи в універмазі та як бухгалтер.
Кар'єра в СС
У 1931 році вступив у НСДАП, у 1932 році — в СС. Працював у тюремній охороні, а після початку Другої світової війни — в охороні концтаборів.
За одинадцятирічну кар'єру Крамер змінив безліч концтаборів. У 1934 році його призначено в охорону концентраційного табору Дахау. Потім, завдяки швидкому кар'єрному ростові, він отримав високі пости в концентраційних таборах Заксенхаузен і Маутхаузен. У 1940 році він кілька місяців був помічником Рудольфа Гьосса, коменданта концентраційного табору Аушвіц, а в квітні 1941 року — комендантом концентраційного табору Нацвейлер-Штрутгоф. Після війни Крамеру було пред'явлено звинувачення у вбивстві 80 ув'язнених, доставлених у Нацвайлер-Штрутгоф з Освенцима; тіла цих ув'язнених були в подальшому використані в дослідженнях доктора Августа Гірца зі Страсбурзького університету. Звання гауптштурмфюрера Крамер отримав в 1942 році.
У травні 1944 Крамер керував роботою газових камер в Аушвіці, займав цю посаду аж до грудня 1944 року. Потім він був переведений у табір Берґен-Бельзен, де 2 грудня став його комендантом. Велика частина жінок-охоронців (у тому числі Ірма Грезе) з Аушвіца переїхала разом з ним у Берґен-Бельзен.
Крамер залишився в таборі, не зважаючи на очевидні свідчення жорстокого поводження охорони табору з ув'язненими, а також на величезну кількість непохованих трупів в'язнів.
Берґен-Бельзен звільнили британські солдати 15 квітня 1945 року. Біля воріт табору Крамер особисто зустрів британського капітана Сінгтона, якому повідомив, що в таборі № 1 знаходилося 40 000 в'язнів і ще 15 000 у таборі № 2. Усі вони становили 99 % ув'язнених і походили з кожної країни, окупованої німцями з 1939 року. В одному з відділів знаходилося 8 000 в'язнів-чоловіків, серед яких ширився тиф. В іншому було 23 000 жінок, серед яких лежало чимало трупів. 70 % звільненних в'язнів вимагали госпіталізації — імовірно, з них близько 10 000 померли до прибуття в лікарні.
Суд і смерть
Крамер та інші 44 члени персоналу табору, які залишились у Берґен-Бельзені, були звинувачені у військових злочинах Британським військовим судом у місті Люнебург. Судовий процес тривав кілька тижнів, у період з вересня по листопад 1945 року.
17 листопада Крамер був засуджений до смертної кари і 13 грудня повішений у в'язниці Гамельна. Страту виконав професійний англійський кат Альберт Пірпойнт.
Звання[8]
- Унтершарфюрер СС (кінець 1933)
- Шарфюрер СС (вересень 1934)
- Гауптшарфюрер СС (6 квітня 1935)
- Унтерштурмфюрер СС (весна 1937)
- Оберштурмфюрер СС (січень 1939)
- Гауптштурмфюрер СС (1 червня 1942)
Нагороди[9]
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1943)
- Хрест Воєнних заслуг 1-го класу (січень 1945)
- Спортивний знак СА в бронзі[10]
- Медаль «За вислугу років у НСДАП»
- Медаль «За вислугу років у СС»
- Почесний кут старих бійців
Галерея
-
Крамер під час арешту (квітень 1945) -
Полоненого Крамера супроводжують до в'язниці Целле (17 квітня 1945) -
Ірма Грезе і Йозеф крамер в полоні (серпень 1945)
Примітки
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124550169 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б в г Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ Крамер на сайті webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 24 серпня 2018.
- ↑ Kramer, Josef - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Blanco, Juan Ignacio. Josef Kramer | Photos | Murderpedia, the encyclopedia of murderers. murderpedia.org. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
Джерела
- Straubenzee V. A. (2005). The gate of Hell, The Daily Telegraph, retrieved on December 22, 2006.
- What Was Belsen? Josef Kramer, Durham County Record Office The Learning Zone, retrieved on December 23, 2006.
- Bergen-Belsen Exchange Camp and Concentration Camp [Архівовано 10 липня 2007 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).