Йозеф Енґель
| Йозеф Енґель | |
|---|---|
| Народження | 1819 |
| Смерть | 22 серпня 1888 |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | архітектор  |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | класицизм, історизм |
 Йозеф Енґель у Вікісховищі | |
Йо́зеф Е́нґель (нім. Josef Engel; 1819, Чернівці — 22 серпня 1888, Львів) — львівський архітектор німецького походження. Творив у стилях класицизму та історизму.
Біографія
Народився 1819 року у Чернівцях. Отримав патент на будівництво у Львові 1848 року. Від того ж року член Товариства уповноважених будівничих у Львові. До 1850 року творив у стилі класицизму, пізніше — у різних напрямках історизму. У 1882—1888 роках був головою товариства уповноважених будівничих. Мешкав у будинку на вул. Чарнецького, 26 (нинішня вулиця Винниченка, 24). Його син, Йозеф Енґель молодший, також був архітектором та від 1872 року допомагав батькові.
Помер 22 серпня 1888 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі (поле 55).
- Роботи
- Нереалізований проєкт розбудови монастиря святого Онуфрія (1848).
- Євангелістська кірха, споруджена у 1847—1849 роках у Чернівцях[1].
- Дві вілли на Погулянці (1853).
- Надбудова другого поверху синагоги «Бет Гамідраш» на вулиці Сянській, 5 (1863)[2].
- Будинок на нинішній вулиці Шолом-Алейхема, 9 (1854, перебудований 1898).
- Відомо про контракт від 1867 року на реконструкцію будинку на вулиці Вірменській, 20[3].
- Будинок Куркового товариства на нинішній вулиці Лисенка, 23а (1870—1871).
- Міський сиротинець на вулиці Зеленій, 8/10 (1871—1872).
- Проєкт поновлення дахового покриття в офіцинах (1872) та реконструкції даху основної частини (1881) будинку на пл. Ринок, 12[4]
- Проєкт заміни високого ґонтового даху з люкарнами на нижчий бляшаний, із даховими віконцями у піднятій фасадній стіні будинку на нинішній вулиці Івана Федоровича, 23 (1873)[5].
- Кам'яниця на нинішньому проспекті Свободи, 31 (1874)[6].
- Євангельська школа на нинішній вулиці Левицького, 18 (1875).
- Перебудова костелу святої Урсули 1878 року, під час якої було уніфіковано членування інтер'єру і фасадів, споруджено емпори і надано сучасного вигляду вежам.[7]
- Реконструкція дзвіниці вірменської церкви (1879).
- Перебудови житлових будинків: палацу Дідушицьких на нинішній вулиці Лисенка, 15 (1873); будинки на вулиці Івана Федоровича, 21 (1863), Богдана Хмельницького, 106 (1868), Січових Стрільців, 10 і 12 (1871 і 1872), четвертий поверх будинку на вулиці Галицькій, 3 (1885—1886)[8], вулиці Князя Мстислава Удатного, 2 (1886).
- Проєкт перебудови зовнішніх сходів на галерею синагоги «Хадашим» на вулиці Вугільній, 3 у Львові (1882)[9].
- Вілла Філіпіни Бауер на нинішній вулиці Романчука, 15 (1886)[10].
-
Будинок Куркового товариства
(вул. Лисенка, 23а) -
Колишній сиротинець
(вул. Зелена, 8/10)
Примітки
- ↑ Масіян Н. Б. Історичне минуле євангельської громади Чернівців // Вечірні Чернівці. — 24 січня 2008. — № 4 (120). — С. 12.
- ↑ Гельстон Й. Ансамбль вулиці Божничої // Галицька брама. — 1997. — № 10—11 (34—35). — С. 8.
- ↑ Вуйцик В. С. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 159. — ISBN 966-95066-4-13.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Ринок, 12 — колишня кам'яниця Ґлячівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 лютого 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 23 — житловий будинок (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 16 вересня 2024.
- ↑ Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 47. — («Львівські вулиці і кам'яниці») — ISBN 978-966-7022-93-8.
- ↑ Betlej A. Dawny kościół OO. Dominikanów Obserwantów p. w. Św. Urszuli // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 304, 306. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. (пол.)
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10, Львів, 1999. — С. 43. — ISBN 966-95066-3-8.
- ↑ Бойко О. Синагога «Янкель Янцер Шуль» // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 134. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Тетяна Казанцева. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Романчука, 15 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
Джерела та література
- Бірюльов Ю. О. Енґель Йозеф // Енциклопедія Львова: в 4-х томах / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 234—235. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — S. 10, 46. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).