Йозефа Гофер

Йозефа Гофер
нім. Maria Josepha Hofer
Основна інформація
Повне ім'я	нім. Maria Josepha Weber
Дата народження	1759[1], 1758[2][3] або 1757[4]
Місце народження	Целль-ім-Візенталь
Дата смерті	29 грудня 1819
Місце смерті	Відень, Австрійська імперія
Громадянство	Австрійська імперія
Професії	оперна співачка
Співацький голос	колоратурне сопраноd
Інструменти	вокал
Батько	Franz Fridolin Weberd
Мати	Cäcilia Weberd
У шлюбі з	Sebastian Mayerd і Franz de Paula Hoferd
Брати, сестри	Sophie Haibeld, Aloysia Weberd і Констанція Моцарт
Файли у Вікісховищі

Марія Йозефа Гофер, до шлюбу Вебер (нім. Maria Josepha Hofer; 1758 або 1757, Целль — 29 грудня 1819, Відень) — австрійська оперна співачка (сопрано). Відома як перша виконавиця партії Цариці ночі в опері Моцарта «Чарівна флейта».

Марія Йозефа Вебер народилася 1757^[5] або 1758 року^[6] в місті Целль-ім-Візенталь. Вона була старшою донькою скрипаля Франца Фрідоліна Вебера^[6]. Її сестрами були Констанція (згодом стала дружиною Моцарта), Алоізія і Софі Вебер^[7].

Після смерті батька Йозефа оселилася у Відні, а з 1785 по 1787 рік виступала в Ґраці. 21 липня 1788 вона одружилася з придворним скрипалем Францом де Паулом Гофером, приятелем Моцарта, який, імовірно, їх і познайомив^[6][8]. З 1789 року його знову співала у Відні, в театрі Ауф дер Віден, яким керував Шиканедер, а згодом в Театрі ан дер Він^[8][5]. 24 січня 1789 року вона співала в німецькій версії комічної опери Паїзієлло «Уявні філософи». Ймовірно, для неї Моцарт написав втрачену арію «Ohne Zwang aus eignem Triebe», а також вставну арію «Schon lacht der holde Frühling», що призначалася для виконання в німецькій версії іншої опери Паїзієлло, «Севільський цирульник»^[8][6]. Першим успіхом співачки став виступ в «Обероні» Пауля Враніцького 1790 року^[8]. Того ж року у неї народилася донька Йозефа, яка також згодом стала співачкою^[8][5].

Передусім Йозефа Гофер відома тим, що стала першою виконавицею партії Цариці ночі в «Чарівній флейті» Моцарта. Композитор написав для неї дві контрастні за своїм характером арії — «O Zittre nicht, mein lieber Sohn» і «Der Hölle Rache kocht in meinem Herzen» — з тим, щоб підкреслити особливості її голосу і здатність співати у високій теситурі^[9]. Існує легенда, що перед смертю Моцарт в маренні говорив, ніби чує, як Йозефа співає арію Цариці ночі і бере верхнє «фа»^[10].

Після прем'єри «Чарівної флейти» Гофер продовжувала виступати з трупою Шиканедера. Особливий успіх вона мала в партії Юнони в «Аркадському дзеркалі» Зюсмайєра: тільки в січні 1795 року опера ставилася 14 разів, а до кінця року було ще близько трьох десятків постановок. Одна з арій, «Juno wird stets um dich schweben», вимагала від виконавиці такого ж вокальної майстерності, як і арія Цариці ночі^[11].

1796 року помер чоловік Йозеф, і в наступному році вона вийшла заміж за співака Фрідріха Себастьяна Майєра. Згодом подружжя не раз виступали разом^[11]. Сучасники неоднозначно відгукувалися про мистецтво співачки: з одного боку, зазначалося її вміння брати високі ноти, з іншого — різкість голосу і недолік акторської майстерності^[6].

1805 року Йозефа Гофер залишила сцену. Вона померла 29 грудня 1819 року в Відні^[6].

• Thomas Bauman. Hofer [née Weber, Mayer], (Maria) Josepha // The Grove Book of Opera Singers / Laura Williams Macy. — Oxford University Press, 2008. — P. 224. — ISBN 978-0-19-533765-5.
• Paul Corneilson. Josepha Hofer, First Queen of the Night / M.H. Schmid, T. Volek, M. Jonášová // Mozart studien. — 2018. — Т. 25 (31 жовтня). — С. 477–500. Архівовано з джерела 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.

• Uwe Harten. Hofer (geb. Weber), Maria Josepha. Oesterreichisches Musiklexikon online (нім.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.