Аттіла Йожеф

Аттіла Йожеф
József Attila
Народився	11 квітня 1905 Будапешт, Угорщина
Помер	3 грудня 1937 (32 роки) Балатонсарсо, Угорщина ·railway accident by collisiond
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Національність	угорець
Діяльність	поет
Alma mater	Університет Сегеда і Університет Франца Йосифаd
Заклад	Nyugatd
Знання мов	угорська[1][2][3], французька і німецька
Мова творів	угорська
Партія	Комуністична партія Угорщини (1936)
Батько	Áron Józsefd
Родичі	Péter Makaid
Брати, сестри	Jolán Józsefd і Йожеф Етелька
Нагороди	Премія імені Кошута (1948) премія Баумгартенаd (1938) премія Угорської спадщиниd (2001)
Аттіла Йожеф у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

А́ттіла Йо́жеф (угор. József Attila; 11 квітня 1905, Будапешт — 3 грудня 1937, Балатонсарсо) — угорський поет.

Народився 11 квітня 1905 року в Будапешті, Угорщина. У 1924 вступив до Сегедського університету; звідти його виключено через революційну діяльність. Згодом навчався у Відні (1925) та Парижі (1926–1927), де прочитав Гегеля і Маркса, ознайомився з поезією Війона.

У 1927 році повернувся в Угорщину. У 1930 році вступив до Угорської комуністичної партії. У 1931 році зацікавився психоаналізом. У 1933 році сталіністи виключили його з партії. У 1935 році пережив глибоку депресію, лікувався в психлікарні. У 1936 році почав видавати ліворадикальний журнал «Доказ» (угор. Szép Szó). У 1937 році познайомився з Томасом Манном, присвятив йому вірша. Пізніше знову лікувався в лікарні. 3 грудня 1937 року наклав на себе руки, кинувшись під потяг у Балатонсарсо.

Поезія Йожефа увійшла в класику європейської лірики XX століття, вона ввібрала в себе пошуки французького сюрреалізму, революційні традиції Ендре Аді, авангардизм Лайоша Кашшака. Його вірші перекладали визначні поети: Поль Елюар, Єжен Гільвік у Франції, Стефан Хермлін в НДР, Семен Кірсанов, Леонід Мартинов, Давид Самойлов в СРСР. Українською мовою вірші Аттіли Йожефа перекладали: Микола Лукаш, Кіра Шахова, Дмитро Павличко, Петро Осадчук, Микола Рябчук.

Йожефові вірші перекладав актор і драматург Леонід Філатов: 1980 року в театрі на Таганці він організував поетичний вечір, присвячений поету.

На Йожефові вірші писали музику Дьордь Ліґеті, Дьордь Куртаг, Едісон Денисов, Дж. Мандзоні та інші. З 1962 по 2000 рік — його ім'ям було названо Сегедський університет.

• A szépség koldusa/ Жебрак краси (1922);
• Nem én kiáltok/ Не я кричу (1925);
• Nincsen apám se anyám/ Ні батька, ні матері (1929);
• Döntsd a tőkét, ne siránkozz/ Валити дуби (1931), книжку заборонила й конфіскувала цензура;
• Külvárosi éj/ Ніч міської околиці(1932);
• Medvetánc/ Ведмежий танець (1934);
• Nagyon fáj/ Дуже боляче (1936).

• Аттіла Йожеф. Поезії / Пер. з угор. Юрія Шкрабинця і Миколи Шаповала // «Всесвіт» (Київ). — 1975. — № 4. — Стор. 5-18.
• Аттіла Йожеф. Поезії. Переклад: Миколи Лукаша.: Від Бокаччо до Аполлінера [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] /Переклади/ К.:Дніпро, (1990)
• Йожеф. А. Поезії. / Перекл. з угор.; Упоряд., передм. К. Шахової. К.: Дніпро, 1986. — 158 с. (Перлини світової лірики). [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]

• Mészáros I. József Attila és a modern művészet. Budapest: Argumentum, 2004
• Bókay A. Líra és modernitás: József Attila én-poétikája. Budapest: Gondolat, 2006

• 39971 Йожеф — астероїд, що названо на поетову честь.

• vseslova.com.ua
• ukrlib.com.ua [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]