Йоганн Непомук Ендер
| Йоганн Непомук Ендер | |
|---|---|
нім. Johann Nepomuk Ender  | |
| |
| Народження | 3 листопада 1793[1][2] Відень, Австрія[1] |
| Смерть | 16 березня 1854[3][4][…] (60 років) |
| Відень, Австрія[1] | |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Жанр | історичний живопис |
| Навчання | Віденська академія мистецтв |
| Діяльність | художник, викладач університету |
| Відомі учні | Henrik Weberd |
| Працівник | Віденська академія мистецтв |
| Діти | Едуард Ендер і Moriz Ender von Mallenaud |
| Брати, сестри | Томас Ендер |
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Національний музей Швеції, Музей історії мистецтв, Угорська національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Ernest Zmeták Art Galleryd, Moravian Gallery in Brnod, Музей фюрера, Угорський національний музей, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Кенсінгтонський палац, Військово-історичний музей і Музей історії Будапешта
|
 Йоганн Непомук Ендер у Вікісховищі | |
Йоганн Непомук Ендер (нім. Johann Nepomuk Ender; 4 листопада 1793, Відень, — 16 березня 1854, там само) — австрійський художник.
Життя і творчість
Й. Н. Ендер протягом декількох років вивчав живопис у віденській Академії образотворчих мистецтв. Вперше представив свою картину («Смерть Марка Аврелія») на виставці в Академії, і молодого художника преміювали. 1818 року угорський граф Іштваном Сечені запросив Ендера взяти участь у його подорожі Грецією та Італією. З цієї поїздки Ендер привіз безліч ескізів, що стали згодом основою для його художніх полотен. Під час перебування в Італії художник зумів познайомитися зі впливовими людьми, за допомоги яких він згодом отримав можливість навчатися в римський Академії Святого Луки.
1826 року Ендер повернувся до Австрії, жив у Відні і працював як вільний художник, перш за все як портретист. Однією з кращих робіт майстра вважається його «Розп'яття Христа», написане в 1850—52 роках для віденського собору Святого Стефана. Крім олійного живопису, Й. Е. Ендер цікавився також мідною гравюрою. Художниками були також брат-близнюк Йоганна, Томас Ендер і син Едуард.
Галерея
-
Портрет Ференца Сечені (1823) -
Крізь темряву — до світла (алегорія, 1831) -
Портрет графа Йожефа Дешефі (бл. 1820) -
Портрет графині Юліани Сечені (1817) -
Портрет графа Іштвана Сечені (1818) -
Портрет графа Міхая Естерхазі (бл. 1830) -
Портрет графа Дьордя Каролі (бл. 1830) -
Портрет графа Петра Дмитровича Бутурліна, акварель.
Примітки
- ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Ender, Johann Nepomuk // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 4. — S. 38.
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116476931 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Johann Nepomuk Ender
Література
- Эндер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ender Johann Nepomuk. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 1, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957, S. 247.
- G. Frodl, Wiener Malerei der Biedermeierzeit, 1987
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).