Йоганн Готфрід Галле
| Йоганн Готфрід Галле | |
|---|---|
| нім. Johann Gottfried Galle | |
 | |
| Народився | 9 червня 1812 Радіс Німеччина |
| Помер | 10 липня 1910 (98 років) Потсдам Німеччина |
| Поховання | Вроцлав  |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | Гумбольдтський університет Берліна |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Університет Бреслау |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Баварська академія наук |
| Відомий завдяки: | відкриття планети Нептун |
| Батько | Johann Gottfried Galled |
| Мати | Maria Henriette Pannierd |
| Діти | Andreas Galled[1] Georg Galled |
| Нагороди | Премія Лаланда (1839) |
| Автограф |  |
 Йоганн Готфрід Галле у Вікісховищі | |
Йоганн Готфрід Галле[2][3] (нім. Johann Gottfried Galle; 9 червня 1812, Радіс — 10 липня 1910, Потсдам) — німецький астроном. Брав участь у відкритті планети Нептун.
Життєпис
У 1830—1833 роках навчався в Берлінському університеті. З 1835 року працював асистентом Йоганна Франца Енке в Берлінській обсерваторії. У 1851—1897 роках — директор обсерваторії і професор університету в Бреслау.
Відкрив три комети (1839—1840), крепове (внутрішнє) кільце Сатурна (1838). У 1847 році склав таблицю-огляд елементів орбіт 178 комет, що спостерігалися починаючи з 371 до н. е. У 1872 році вперше запропонував визначати паралакс Сонця за спостереженнями малих планет під час їх протистоянь; у тому ж році зі спостережень астероїда Фокея визначив паралакс Сонця — 8,87". У 1872 році встановив тотожність метеорного потоку Андромедид з кометою Бієли, що розпалася[4]. Вивчав земний магнетизм і полярні сяйва.
Відкриття Нептуна
23 вересня 1846 року одержав лист від Урбена Левер'є з проханням здійснити пошуки зауранової планети за обчисленими ним координатами. відразу ж перемовився з директором обсерваторії Йоганном Францем Енке, який санкціював роботу з телескопом. Під час розмови був присутній студент-практикант Генріх д'Арре, який попросився до Галле помічником. Помітити серед зір видимий планетний диск розміром близько 3", як передбачав Левер'є, не вдавалося, імовірно, через використання окуляра з недостатнім збільшенням (для огляду широкої ділянки неба). Виявити планету можна було за видимим переміщенням її відносно зір, але це потребувало б тривалих повторних спостережень. Тоді д'Арре запропонував порівнювати положення небесних світил, що спостерігаються, з картою зоряного атласу, складеною Карлом Бремікером, яка нещодавно була видана Берлінською академією наук. Незабаром Галле виявив світлу точку, яку д'Арре на карті не знайшов, її позиція відрізнялася від передбаченої Левер'є приблизно на один градус (два діаметри Місяця). Галле і д'Арре негайно сповістили Енке, який якраз відзначав своє 55-річчя. Наступної ночі спільно з Енке вони провели повторні спостереження і переконалися, що світило пересунулося в точній відповідності з розрахунками Левер'є. Цього разу вдалося навіть виміряти діаметр диска, який склав 2,6 кутової секунди. Так було відкрито планету, названу згодом Нептуном[5].
Див. також
- 2097 Галле — астероїд, названий на честь ученого[6][7].
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118689304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Галле // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 96. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ https://vue.gov.ua/Галле,_Йоганн_Готфрід
- ↑ Велика Радянська Енциклопедія. Йоганн Готфрід Ґалле. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ Нептун та його супутники. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 23 вересня 2026.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Сонячна система: Нептун — відео Tokar.ua
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).