YaChudo

Йован Ружич

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Футболіст
Йован Ружич
Особисті дані
Народження 12 грудня 1898
  Белград, Королівство Сербія
Смерть 25 вересня 1973 (74 роки)
  Белград, СФРЮ
Прізвисько Дядько Йова (серб. Čika Jova)
Гарматне ядро (фр. Boulet de canon)
Громадянство  Югославія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
1911
1912
Сербія «Српскі мач»
Сербія «Славія» (Белград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1913–1914 Сербія «Велика Сербія» ? (?)
1916 Франція «Сент-Етьєн» ? (?)
1916 Франція «Ніцца» ? (?)
1917–1918 Франція АСФ (Париж) ? (?)
1919–1924 Югославія «Югославія» 2[1] (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1920 Югославія Югославія 2 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Йован Ружич (серб. Јован Ружић / Jovan Ružić, нар. 12 грудня 1898, Белград  — пом. 25 вересня 1973, там) — югославський футболіст, футбольний суддя і функціонер. Визначна фігура в історії югославського футболу в часи його становлення.

Кар'єра гравця

В юнацькі роки грав футбол у клубах «Српскі мач» і «Славія» (Белград). Був серед засновників футбольного клубу «Велика Сербія» в 1913 році і в 15-річному віці розпочав виступи у складі команди. Під час Першої світової війни разом з відступаючою сербською армією перейшов кордон Албанії, а потім опинився у Франції. Вступив до гімназії і паралельно продовжував грати футбол у клубах «Сент-Етьєн» і «Ніцца». Став першим сербським футболістом, що грав за основу французької команди. В 1917—1918 роках навчався в Парижі на юриста і грав за клуб АСФ (Париж). За свій сильний удар отримав у Франції прізвисько «Гарматне ядро».

В 1919 році повернувся до Белграда у клуб «Велика Сербія», що на той час змінив назву на «Югославія». Неодноразово з командою був переможцем чемпіонату Белграда, в 1923 році став учасником першого розіграшу національного чемпіонату, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. «Югославія» вибула у півфіналі. Загалом зіграв у складі клубу 120 матчів, виступаючи на будь-якій позицій, крім воротарської.

У складі національної збірної Югославії учасник Олімпійських ігор 1920 року у Антверпені. У першому раунді югославська команда поступилась збірній Чехословаччини з рахунком 0:7. Цей матч був дебютним в історії збірної, а Ружич став першим представником Сербії у її складі, адже 9 інших гравців представляли хорватські клуби і один — словенські[2]. За кілька днів Югославія зіграла ще один матч у втішному турнірі проти збірної Єгипту, у якому поступилась 2:4, а Ружич став автором другого голу своєї команди.

Більше у національній збірній не грав. 5 матчів провів у складі збірної Белграду.

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.08.1920 Антверпен Чехословаччина Чехословаччина 7 – 0 Югославія Югославія Олімпійські ігри – 1/8 -
02.09.1920 Антверпен Югославія Югославія 2 – 4 Єгипет Єгипет Олімпійські ігри – за 8 місце 1
Усього Матчів 2 Голів 1

Кар'єра судді

В 1921 році розпочав суддівську кар'єру. З 1925 і до 1947 року обслуговував матчі найвищого національного рівня — чемпіонату Югославії, кубку Югославії, кубку короля Олександра[3].

Судив 5 матчів на рівні національних збірних команд[4]. Чотири з них випали на ігри Балканського кубку розіграшу 1929–1931 років, і один на товариський матч між збірними Румунії і Польщі в 1935 році.

Займався популяризацією футболу і спорту загалом. В 1957 році пішов на пенсію. Помер 25 вересня 1973 року у Белграді.

Примітки

  1. ↑ Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. ↑ Статистика матчу. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2017.
  3. ↑ Перелік вибраних матчів, які судив
  4. ↑ Міжнародна суддівська кар'єра. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 січня 2017.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).