Зіаур Рахман

Зіаур Рахман জিয়াউর রহমান
7-й Президент Бангладеш
21 червня 1977 — 30 травня 1981 року
Попередник:	Абу Садат Мухаммед Саєм
Наступник:	Абдус Саттар
Народження:	19 січня 1936[1][2][3]  Богра (зіла), Раджшахі, Бенгальське президентство, Британська Індія, Британська імперія[1]
Смерть:	30 травня 1981[4][3] (45 років)  Читтагонг, Бангладеш
Причина смерті:	вогнепальна рана
Поховання:	Дакка
Країна:	Бангладеш  Британська Індія  Пакистан
Релігія:	Іслам сунітського спрямування
Освіта:	Державний науковий коледж DJ Sindh, Hare Schoold, Command and Staff Colleged, Pakistan Military Academyd і Bogura Zilla Schoold
Партія:	НПБ
Батько:	Мансур Рахман
Шлюб:	Халеда Зія (1960–1981)
Діти:	Arafat Rahmand і Тарік Рахманd
Військова служба
Роки служби:	1953–1981
Звання:	Генерал-майор
Битви:	Війна за незалежність Бангладеш
Автограф:
Нагороди:
Зіаур Рахман у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Зія Зіаур Рахман (бенг. জিয়াউর রহমান Ziaur Rôhman; 19 січня 1931 — 30 березня 1981) — президент Бангладеш з 1977 до 1981 року.

Народився 19 січня 1931 року в селі Багбарі поблизу міста Богра.

З 1953 до березня 1971 року служив у пакистанській армії. Брав участь у боротьбі за незалежність Бангладеш. Розгромив ліву опозицію, в тому числі віддав розпорядження стратити Абу Тахера ще до проведення лялькового суду над ним. У квітні 1977 року, після виходу у відставку президента Саєма, Рахман став президентом Бангладеш, зберігши повноваження головнокомандувача збройними силами, начальника штаба сухопутних військ, а також міністра фінансів та внутрішніх справ. В результаті загальних виборів 1978 року обраний президентом Бангладеш й очолив уряд. Понизив у посаді свого давнього сподвижника генерала Мансура, перевівши його з головної військової адміністрації на командування округом. 29 травня 1981 року Рахман здійснив візит до міста Читтагонг, який входив до складу цього округу. У ніч на 30 травня Мансур підняв свої частини на штурм резиденції, де перебував президент. Зіаура Рахмана було вбито.