Зубі
| Село | |
|---|---|
Зубі груз. ზუბი | |
| Координати 42°34′01″ пн. ш. 42°40′21″ сх. д. / 42.566944444444° пн. ш. 42.6725° сх. д. | |
| Країна | Грузія |
| Край | Рача-Лечхумі та Квемо-Сванеті |
| Муніципалітет | Цаґерський муніципалітет |
| Висота центру | 650 м |
| Офіційна мова | грузинська мова (Муніципалітет Цаґері) |
| Населення | 471[1] (2014) |
| Національний склад | грузини (100 %)[2] |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Телефонний код | +995 |
| OSM | ↑1997286 ·R (Муніципалітет Цаґері) |
  Зубі Зубі (Грузія) | |
 | |
Зубі — село в Цаґерському муніципалітеті Грузії. Розташоване в гірській ущелині на річці Кверешула (притока річки Цхенісцкалі). Належить до регіону Лечхумі.
Найближчі великі міста: бальнеологічний курорт Цхалтубо (42 км), Кутаїсі (50 км). Міжнародний аеропорт Кутаїсі ім. Давида Агмашенебелі (49 км).
Унікальне своїм середньовічним побутом і гірськими пейзажами. У селі близько 250 будинків, розкиданих по схилах плато Асхі, церква, школа. Історія села бере початок принаймні в X столітті. Саме цим століттям датується церква, розташована на вершині пагорба в центрі села. Село лежить в ущелині з мікрозоною, сформованою легендарною горою Хвамлі та схилами плато Асхі (висота 2250 м).
Флора і фауна характерні для даного регіону Грузії. Можна зустріти рідкісних тварин: ведмідь кавказький і бурий, вовк, сарна, білоголовий сип, оляпка, скелелаз, чорний дятел.
У 2015 році на кошти родин Бенідзе, Чиковані та місцевих жителів з родини Чакветадзе побудовано православний храм.
Історія
Сприятливі умови для життя людини і важкодоступність регіону сприяли розселенню людей у даному регіоні з часів неоліту. Про це свідчать численні артефакти, отримані під час археологічних досліджень. Частина експонатів із села Зубі зберігаються в музеї міста Цаґері. Понад 30 експонатів із сусіднього села Окуреші поміщені до Ермітажу (Санкт-Петербург).
На думку англійських палеометалургів, у Цаґерському муніципалітеті, зокрема в селі Зубі, зародилася світова металургія.
За переказами, саме в цьому районі Колхіди на річці Цхенісцкалі (притока річки Ріоні (Фазіс) стародавні аргонавти шукали золоте руно.
Ще за однією легендою Колхіди, до гори Хвамлі був прикутий Прометей.
Соціально-економічний устрій
На території села зберігся середньовічний уклад життя, багато жителів пересуваються на конях, живуть суто сільським господарством, виноробством, скотарством і полюванням. У кожному господарстві збережено традиційні для цього регіону сховища вина (марани, чурі), способи випікання хліба (торне) та водяні млини.
На території села Зубі є природні печери й залишки промислових шахт з видобутку баритів. Ближче до схилів плато Асхі можна спостерігати залишки скам'янілих, під впливом вулканічної активності, дерев. У селі Зубі тече бурхлива річка Кверешула, безліч дрібних водоспадів до 5 метрів і струмків. Через численні пороги риба в річці не живе. Кліматична мікрозона формує в селі унікальні умови для зростання чорного винограду сорту Усахелаурі (росте тільки в цьому місці), з якого роблять одне з рідкісних вин Грузії — «Усахелаурі».
У селі гірське повітря сприяє лікуванню легеневих хвороб. Сірчані мінеральні води, що течуть з деяких ділянок гір села Зубі, сприяють лікуванню хвороб опорно-рухового апарату і дерматитів.
Від 2016 року, за підтримки ЄС, у селі прокладено екологічну стежку, яка веде через реліктові букові, каштанові та смерекові ліси на плато Асхі — особливо охоронювану природну територію.
Примітки
- ↑ მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014. საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. листопад 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 27 липня 2016.
- ↑ Ethnic composition of Georgia 2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2020.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).