Зопір

Зопір
Зопір у Promptuarium Iconum Insigniorum
Народився	VI століття до н. е.
Помер	VI століття до н. е.
Батько	Мегабіз I
Діти	Мегабіз II
Медіафайли у Вікісховищі

Зопір (грец. Ζώπυρος, [ˈzoʊpɪrəs]; пом. 484/3 р. до н. е.^[1]) — перський вельможа, згаданий у «Історії» Геродота. Власне ім'я невідоме, оскільки «Зопір» давньогрецьке ім'я, що перекладається як «Живий вогонь». Тому вважається, що він мав якийсь перський аналог, що відбивало належність до зороастризму.

Він був сином Мегабіза I, який допоміг Дарію I посісти престол. За словами Геродота, коли Вавилон повстав проти правління Дарія I, Зопір склав план відновлення контролю над цим важливим містом. Відрізавши собі ніс і вуха, а потім піддавши себе бичуванню, він прибув до двору Дарія. Коли він з'явився перед Дарієм, цар підвівся зі свого трону, шокований станом Зопіра, і запитав, хто це з ним зробив. Тоді Зопір сказав, що він сам себе понівечив. Дарій запитав: «Ти настільки дурний, що думаєш, ніби понівечення свого тіла прискорить нашу перемогу? Коли ти це зробив, ти, мабуть, втратив розум». Тоді Зопір пояснив свій план: він піде до народу Вавилону і проголосить себе вигнанцем і дезертиром перської армії, покараним самим Дарієм. Бачачи, що каліцтва вже завдано, Дарій погодився, і Зопір втілив свій план у життя. Вавилонські солдати пропустили його до міста і привели до головних князів Вавилону. Вавилоняни, побачивши каліченого чоловіка такого високого рангу, сприйняли його вигадану історію як абсолютну правду. Завоювавши довіру вавилонян, Зопір незабаром став головнокомандувачем їхньої армії, що дозволило йому послабити оборону міста. Потім він повів солдатів під своїм командуванням у засідку, де Дарій їх винищив. Ворота залишилися без захисту, і армії Дарія перемогли та відвоювали місто. Зопір став сатрапом, а Дарій «нагородив його найвищими почестями, даруючи щороку найкоштовніші подарунки»^[2].

Достовірність цієї розповіді є сумнівною. По-перше, вона нагадує гомерівський опис Одіссея, який шпигував за Троєю після того, як покалічив себе. По-друге, жодне клинописне джерело не згадує Зопіра як сатрапа Вавилону^[2].

Згідно з «Персікою» , твором грецького автора Ктесія, Зопір загинув під час повстання вавилонян проти царя Ксеркса. Це сталося в 484/483 р. до н. е.^[1].

Зопір був одружений з сестрою Дарія; подружжя мало сина на ім'я Мегабіз, одного з перських полководців під час походу Ксеркса проти Греції (480 р. до н. е.)^[1].