YaChudo

Злидень (Marvel Comics)

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Д-р Натаніель Ессекс
Містер Зловісний
Історія
ВидавецьMarvel Comics
Дебют
  • Перша згадка: The Uncanny X-Men #212 (1986)
  • Перша поява в тіні: The Uncanny X-Men #213 (1987)
  • Перша повна поява: The Uncanny X-Men #221 (1987)[1]
Автор(и)Кріс Клермонт, Марк Сільвестрі
Характеристики
Справжнє ім'яД-р Натаніель Ессекс
Альтер егоМістер Зловісний
ПозиціяЗло
ВидМутована людина
ПсевдонімиНатан Мілбері, Роберт Віндзор, Майк Мілбері, Носферату, Зловісний
Місце народженняЛондон Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоВелика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
АкторДжон Хемм Редагувати інформацію у Вікіданих
Команди й організації
Мародери
Паскудні хлопці (Nasty Boys)
Інтелігенція
Тиха Рада Кракоа
Гелліони
Союзники
Апокаліпсис
Вороги
Циклоп, Джин Ґрей, Люди Ікс
Особливі сили
  • Молекулярні маніпуляції[2]
    • Зміна форми[3]
    • Регенеративний зцілюючий фактор[4]
  • Довголіття[5]
  • Підвищена витривалість[5]
  • Надлюдська сила[6]
  • Телепатія[6]
  • Телекінез[6]
  • Проєкція енергії[6]
  • Експерт з генної інженерії та хірург[7]
    • Експерт з клонування[7]
  • Передбачення

Містер Зловісний (англ. Nathaniel Essex) або Злидень — суперлиходій, що з'являється в американських коміксах, виданих Marvel Comics. Створений художником Марком Сільвестрі та письменником Крісом Клермонтом, персонаж уперше був згаданий як роботодавець Мародерів у коміксі The Uncanny X-Men #212 (обкладинка датована груднем 1986 року), а його перша повноцінна поява відбулася у The Uncanny X-Men #221 (вересень 1987 року).

Містер Зловісний — це альтер-его Натаніеля Ессекса (англ. Mister Sinister, досл. «Містер Сіністер»), лондонського біолога XIX століття. Натхненний працями свого сучасника Чарльза Дарвіна, він стає одержимим ідеєю виведення ідеальної раси надлюдей. Після смерті свого маленького сина та дружини Ребекки, Ессекс укладає союз з Апокаліпсисом, який використовує технологію Небожителів, щоб перетворити його на нестаріючого чоловіка з надздібностями. Зловісний виявляє величезний інтерес до героїв-мутантів Циклопа та Джин Ґрей, вважаючи, що їхня ДНК здатна створити абсолютного мутанта. Пізніше сюжетна лінія ери Кракоа розкрила, що Містер Зловісний був лише одним із кількох клонів оригінального Натаніеля Ессекса; інші клони — це Доктор Стазис, Орбіс Стелларіс та Матір Праведна.

Найважливіші історії за участю Містера Зловісного включають «Різанину мутантів» (1986) та «Інферно» (1989). Серед інших визначних сюжетних ліній — «Пісня Ката» (1992–1993), в якій він випускає Вірус Спадщини, та альтернативна реальність «Ера Апокаліпсиса», де він служить одним із головних лейтенантів Апокаліпсиса. В одній із наймасштабніших сюжетних арок він приєднався до правлячої Тихої Ради нації мутантів Кракоа, а потім таємно зрадив її, впровадивши власний генетичний код у її населення під час події «Гріхи Зловісного» (2023). Хоча його головними антагоністами є Циклоп, Джин Ґрей та Люди Ікс, Зловісний також вступав у конфлікт із Людиною-павуком, Росомахою та Дедпулом.

Часто з'являючись у коміксах про Людей Ікс та пов'язаних спін-оффах, Містер Зловісний також фігурував у супутніх товарах Marvel, зокрема в анімаційних телесеріалах, іграшках, колекційних картках та відеоіграх. У списку «100 найкращих лиходіїв коміксів усіх часів» за версією IGN Зловісний посів 29-те місце.[8] Ширшій аудиторії персонаж став відомим завдяки своєму телевізійному дебюту в мультсеріалі «Люди Ікс» (озвучений Крістофером Бріттоном), а також появі у «Росомаха та Люди Ікс» (озвучений Кленсі Брауном). Містер Зловісний дебютує в ігровому кіно в майбутньому фільмі про Людей Ікс (2028), що є частиною Кіновсесвіту Marvel; його роль виконає Адам Драйвер.

Історія публікацій

Письменник Кріс Клермонт задумав Зловісного як нового лиходія для Людей Ікс. Відчуваючи втому від того, що «доводиться постійно повертатися до Магнето і Братства мутантів, використовуючи одне й те саме», Клермонт згадував:

Дейв Кокрум і я перебирали ідеї, і ми дійшли до загадкового хлопчика — на вигляд 11 років — у сиротинці, де ріс Скотт (Циклоп), який виявився таємним господарем цього місця. По суті, ми створювали хлопця, який старів протягом життя, що тривало приблизно тисячу років. Хоча він виглядав на 11, насправді він жив із середини століття — йому було близько 50 [...] У нього були всі дорослі потреби. Він дорослішав розумом, але його тіло не могло з цим впоратися, що робило його досить дратівливим. І, звісно, виглядаючи як 11-річний, хто б сприйняв його всерйоз у злочинному світі? [...] Тому він створив для себе агента в певному сенсі, яким і став Містер Зловісний, що, власне, пояснювало його дещо — за браком кращого слова — дитячу зовнішність. Костюм... вигляд... обличчя... це те, що злякало б дитину. Навіть коли його створювали, він не був тим, чого очікуєш від такого хлопця.[9]

Містер Зловісний уперше згадується найманим убивцею Шаблезубим як роботодавець, що стоїть за командою вбивць під назвою Мародери в The Uncanny X-Men #212 (грудень 1986). Це відбулося в рамках сюжету 1986 року «Різанина мутантів», у якому Зловісний наказав Мародерам убити Морлоків, що жили під Нью-Йорком.[10] У наступному випуску, намальованому Аланом Девісом, Зловісного вперше видно як загальний силует, коли телепатка Псайлок сканує розум Шаблезубого.[11] Без прикриття тіні Містер Зловісний з'явився на відкривній сторінці випуску #221 (вересень 1987), намальованого Марком Сільвестрі.[12] Персонаж став одним із головних антагоністів у сюжетній лінії 1989 року «Інферно», де розкривається, що він створив Меделін Прайор, відчужену дружину Скотта Саммерса (Циклопа), шляхом клонування колишньої коханої Скотта, Джин Ґрей, яку на той час вважали мертвою. Зловісний відправив Меделін у життя Скотта в надії, що об'єднана ДНК Ґрей і Саммерса призведе до народження могутнього мутанта.[13] Невдовзі після «Інферно» з'ясовується, що Зловісний маніпулював життям Циклопа з раннього дитинства і впливав на його поведінку здалеку. Після битви з Людьми Ікс та Фактором-Ікс, лиходій, здавалося б, був знищений оптичним променем Циклопа, залишивши по собі лише кістки.[14]

Через кілька місяців після його гаданої смерті резервні історії Клермонта, опубліковані в серії перевидань Classic X-Men #41–42 (грудень 1989), докладно описали роль, яку Містер Зловісний відігравав у ранньому житті Циклопа в сиротинці у Небрасці. Історії розповідають про хлопчика на ім'я Нейт, який ділить кімнату з юним Скоттом Саммерсом. Попри те, що Скотт казав, що Нейт йому не дуже подобається, хлопчик виявляв нездорову прив'язаність до нього, агресивно захищаючи його та заважаючи Скотту мати інших друзів. Клермонт задумував, що Нейт насправді і був Містером Зловісним (це була його справжня форма, тоді як броньований лиходій був ілюзією). Проте Клермонт залишив комікси про Людей Ікс до того, як це походження було розкрито читачам. Фанати пізніше вважали «Нейта» Зловісним під прикриттям, тоді як його дорослий вигляд був справжнім.[15] Серія 2009 року X-Men Forever (том 2) показала альтернативну часову лінію, починаючи приблизно з того моменту, де Кріс Клермонт залишив посаду головного сценариста Людей Ікс роками раніше. Серія розкрила, як він планував продовжувати історії. У сиквелі 2010 року X-Men Forever 2 Містер Зловісний представлений як персонаж, якому понад століття, але фізично він є підлітком і використовує робота як свого представника.

Незважаючи на гадану смерть в «Інферно», Зловісний знову з'явився у X-Factor 1992 року як лідер команди Nasty Boys, демонструючи здатність регенерувати. Він зіграв важливу роль у кросовері 1992-1993 років «Пісня Ката», мимоволі допомігши випустити Вірус Спадщини. У X-Men (том 2) #22-23 (1993) Зловісний зізнається, що його уявна смерть була «хитрістю», щоб відступити замість того, щоб битися з об'єднаними командами Людей Ікс та Фактора-Ікс. У цій же історії він навіть виявляє бажання захистити Циклопа від інших лиходіїв.

У 1996 році в міні-серії The Further Adventures of Cyclops and Phoenix письменник Пітер Мілліган встановлює канонічне походження Зловісного, розкриваючи, що він спочатку був вченим вікторіанської епохи на ім'я Натаніель Ессекс, який отримав надлюдські здібності від Апокаліпсиса (відкидаючи ідею Клермонта про те, що він був безсмертним у тілі дитини).

У 2011 році (в The Uncanny X-Men #544) з'ясовується, що Зловісний — це ціла колонія клонів, які співіснують разом. Лідера клонів та інших згодом знищували і замінювали новими.

У 2019 році в міні-серії Powers of X з'ясовується, що один із клонів Зловісного мав Ген-Ікс, що зробило його мутантом. Цей мутантський Зловісний очолив колонію клонів і приєднався до нової нації на острові Кракоа, ставши членом Тихої Ради разом з Магнето, Професором Ікс, Апокаліпсисом та іншими.

Серія 2023 року Immortal X-Men встановила, що оригінальний Натаніель Ессекс був убитий Містік у 1895 році. Перед смертю він створив чотирьох клонів для дослідження шляхів досягнення Домініону. Клон із міткою став Містером Зловісним, двоє інших стали Доктором Стазисом та Орбісом Стелларісом, а четвертий був клоном його покійної дружини Ребекки (Матір Праведна). Усі вони не підозрювали про існування один одного, і їхня кінцева мета полягала в підживленні ШІ оригінального Ессекса, який став сутністю відомою як Енігма.[16]

Біографія вигаданого персонажа

XIX століття

Натаніель Ессекс народився в Мілбері-Гаус у Лондоні вікторіанської епохи. Здобувши стипендію в Оксфорді, Ессекс стає біологом і одружується з жінкою на ім'я Ребекка. Як сучасник Чарльза Дарвіна, Ессекс надзвичайно цікавиться дослідженнями еволюції та «виживанням найпристосованіших». Він робить висновок, що людство зазнає мутацій через те, що він називає «факторами Ессекса». Смерть його сина Адама від вроджених дефектів зміцнює його переконання. Стверджуючи, що наука поза мораллю, він застосовує сумнівні методи, що призводить до його виключення з Королівського товариства. Озлоблений Ессекс погоджується, що, можливо, йому доведеться стати «монстром», аби досягти своєї мети.[17]

Ессекс наймає Мародерів для викрадення безхатьків як піддослідних. Він виявляє мутанта Апокаліпсиса (Ен Сабах Нур), який пробуджується і пропонує йому союз. Проте їхньому союзу намагаються завадити Циклоп та Фенікс, які прибули з майбутнього. Ребекка, дружина Натаніеля, знаходить його лабораторію та піддослідних, серед яких і останки їхнього сина. Через шок у неї починаються передчасні пологи, дитина народжується мертвою. Натаніель знаходить її в калюжі крові і просить вибачення, але вона відмовляє йому, назвавши перед смертю «зловісним».

Відкинувши минуле, Ессекс дозволяє Апокаліпсису трансформувати себе технологіями Небожителів. Він отримує безсмертя, білу шкіру та телекінез, узявши ім'я «Зловісний». Пізніше він вирушає до Америки під виглядом «Натана Мілбері» та створює Клініку Ессекса, продовжуючи свої дослідження Гена-Ікс і почавши стежити за родиною Саммерсів.

XX століття

У XX столітті Зловісний працює в Інституті Рейвенкрофт разом із найманцем Шаблезубим. Під час Другої світової війни він співпрацює з нацистом Йозефом Менгеле та експериментує над дітьми, а також зустрічає молодого Магнето. Його дослідження цього періоду пізніше були використані в проєкті «Зброя Ікс».

Після війни він під іменем «Доктор Натан Мілбері» працює над «Проєктом: Чорна Утроба» разом з доктором Куртом Марко (батьком Джаггернаута) та Ірен Адлер (Долею), слідкуючи за дітьми-мутантами. Зловісний впроваджує свої гени в нащадків певних родин, щоб вони могли стати резервними носіями його свідомості. Згодом він влаштовується професором в Оксфорд, де його студентами стають Чарльз Ксав'є та Мойра МакТаггерт.

Джин Ґрей та Скотт Саммерс

Зловісний створює сиротинець у Небрасці, де таємно розташовує лабораторію. Він виявляє сироту Скотта Саммерса (Циклопа) і довго експериментує над ним, блокуючи його пам'ять. Зловісний навіть постає перед хлопцем у вигляді «Нейта» — ще одного сироти, щоб психологічно маніпулювати ним і відгородити від інших.

Зловісний доходить висновку, що потомство Скотта та Джин Ґрей стане ідеальним мутантом. Здобувши ДНК Джин, він створює клона, що швидко дорослішає. Коли Джин, як усі вважали, загинула (стала Темним Феніксом), Сила Фенікса повертає до життя її клона, яку Зловісний називає Меделін Прайор.

Меделін Прайор та Натан Саммерс

Зловісний організовує зустріч Меделін і Скотта, і з часом вони одружуються. У них народжується син Натан Саммерс. Водночас Зловісний замовляє «Різанину мутантів», наказуючи Мародерам знищити Морлоків, оскільки вважає, що їхні гени «зіпсовані».

Коли справжня Джин Ґрей повертається, Скотт залишає Меделін. Зловісний викрадає дитину для експериментів.

«Різанина мутантів» та «Інферно»

Під час сюжету «Інферно» Меделін божеволіє, ставши Королевою Гоблінів. Люди Ікс і Фактор-Ікс протистоять Зловісному, який розповідає про свої маніпуляції з родиною Саммерсів. Після того, як він був «знищений» Циклопом, Скотт і Джин забирають малого Натана (якого згодом відправляють у майбутнє, і він стає Кейблом). Зловісний же таємно виживає завдяки своїм технологіям.

1990-ті

Зловісний повертається і вербує команду «Паскудні хлопці» (Nasty Boys). Під час подій «Пісня Ката» лиходій Страйф обманом змушує Зловісного відкрити контейнер, що випускає смертельний Вірус Спадщини. В альтернативній гілці «Ера Апокаліпсиса» Зловісний виступає як один із лідерів при Апокаліпсисі та створює могутнього мутанта Нейта Ґрея.

2000-ні

Зловісний стикається з Вищим Еволюціонером і намагається використати його технології для перебудови людства, але Люди Ікс зупиняють його. Після Дня-М (M-Day), коли більшість мутантів втрачає сили, Зловісний починає полювання за новими мутантами (сюжет «Комплекс Месії»). Містік зрештою вбиває його, притиснувши його обличчя до Роуг, чия здатність поглинати сили смертельно впливає на нього.

2010-ті

Свідомість Зловісного виживає, і він захоплює нове тіло. Під час сюжету «Месники проти Людей Ікс» Зловісний будує власне місто клонів у стилі вікторіанського Лондона. Фенікс-П'ятірка знищує всіх його клонів у місті, але Зловісний рятується, сховавши свою свідомість у тілі Кеті Кілдер, піар-менеджера Людей Ікс, після чого створює нове тіло для себе.

Абсолютно нові, абсолютно різні

Коли Землю огортає Туман Терригену, Зловісний намагається поєднати ДНК нелюдей і мутантів для створення ідеальної раси, але всі спроби зазнають краху, і його зупиняють Люди Ікс. Згодом він збирає ДНК кожного жителя Землі на островах Кергелен, але його базу знищує команда Росомахи.

Тиха Рада

У серії 2019 року Powers of X розкривається, що Зловісний з Геном-Ікс очолив спільноту клонів. Він отримує запрошення від Ксав'єра та Магнето приєднатися до нової держави мутантів на Кракоа. Зловісний стає членом Тихої Ради Кракоа, погоджуючись припинити свої злісні експерименти, хоча таємно починає шукати прогалини у законах для реалізації своїх планів.

Нерозказана історія 1895 року

У Immortal X-Men #8 розкривається, що сили, дані Апокаліпсисом, поступово вбивали оригінального Ессекса. Містік вбила його в 1895 році, але перед смертю він залишив чотири таємні лабораторії з клонами (представленими мастями карт), які повинні були продовжити його роботу. Одним із них був той самий Зловісний, якого знали Люди Ікс.

A.X.E.: Судний день

Емма Фрост дізнається про існування Доктора Стазиса (одного з клонів) і попереджає Раду. Під час подій Судного дня Зловісний підказує спосіб вимкнути Прабатька (Progenitor), а згодом намагається використати клонів Магнето для боротьби з ним.

Машина Мойри

Зловісний зламує здатність Мойри МакТаггерт скидати часові лінії і створює «Машину Мойри», щоб нескінченно переписувати реальність. У події «Гріхи Зловісного» він створює жахливе майбутнє, де захопив контроль над Кракоа та всім світом. Коли він намагається досягти Домініону, то виявляє, що хтось інший уже це зробив. Його зупиняють, і Рада Кракоа ув'язнює його в Ямі Вигнанців.

Падіння Ікс та Домініон Еніґми

Коли організація Orchis руйнує Кракоа, генетичний код Зловісного все ще залишається всередині Професора Ікс. Зловісний змушує Ксав'єра співпрацювати з ним, щоб зупинити Домініон Енігми — абсолютний ШІ, який є п'ятим і наймогутнішим нащадком оригінального Натаніеля Ессекса, що прагне поглинути Мультивсесвіт. Енігма утворився завдяки тому, що чотири клони Ессекса зібрали достатньо даних для його піднесення.

Сили та здібності

В результаті генетичної інженерії від рук Апокаліпсиса, Містер Зловісний отримав здатність повністю контролювати молекулярну структуру свого тіла після імплантації Гена-Ікс мутанта Кур'єра. Це дозволило йому підвищити власну міцність і силу, подовжити життя, швидко зцілюватися від травм і змінювати форму від гуманоїдної до аморфної.[18][19]

Він також володіє телепатією та телекінезом.[18][17]

Оригінальний Містер Зловісний отримав здатність до передбачення, що дозволило йому бачити майбутнє (як показано в Immortal X-Men #8), хоча ці сили повільно його вбивали.[20]

До кінця двадцятого століття розум Зловісного був скопійований у тіла інших людей і клонів власного виробництва. Принаймні один його клон розвинув Ген-Ікс, ставши повноцінним мутантом.

Зловісний є неперевершеним експертом у галузі генетичних маніпуляцій та хірургії. Іноді він використовував телепортацію, але це досягалося за рахунок технологій його бази — тесеракта, а не власної сили.

Клони Містера Зловісного

Натаніель Ессекс створив безліч своїх копій. Окрім варіацій Зловісного, існують унікальні клони.[20]

Доктор Стазис

Доктор Стазис (символ треф на лобі) присвятив своє життя розкриттю повного потенціалу людей (постлюдства), а не мутантів. Флешбеки показують, що він був причетний до експериментів, які призвели до створення Капітана Америки, Галка та Людини-павука. У сучасному часі він став директором організації Orchis, яка виступала проти мутантів.[21]

Орбіс Стелларіс

Орбіс Стелларіс (символ пік на лобі) став міжгалактичним торговцем зброєю та використовував інопланетні технології для продовження життя. Він брав участь у зіткненнях із S.W.O.R.D.[22]

Матір Праведна

На відміну від попередніх клонів, Матір Праведна (символ черв) є клоном не самого Ессекса, а його покійної дружини Ребекки.[23] Вона є надзвичайно майстерним магом, колекціонером магічних артефактів і веде справи з чаклунськими сутностями, такими як Селена та Маргалі Сзардос.

Енігма

Вперше згадана як сила, що стоїть над усім творінням, і серйозна загроза для Всесвіту Marvel. Енігма (символ корони) насправді є п'ятою «дитиною» Натаніеля Ессекса — абсолютним ШІ, який використав інших чотирьох клонів для досягнення рівня Домініону і вийшов за межі простору та часу.[16]

Критика та відгуки

  • У 2017 році видання WhatCulture поставило Містера Зловісного на 4-те місце у списку «10 найзлісніших лиходіїв Людей Ікс».[24]
  • У 2018 році CBR.com розташувало Містера Зловісного на 4-му місці в списку «20 наймогутніших мутантів з 80-х».[25]

Сара Сенчурі з Collider висловила інтерес побачити Містера Зловісного у серіалі Люди Ікс '97.[26]

Поза коміксами

Телебачення

  • Натаніель Ессекс / Містер Зловісний з'являється в класичному мультсеріалі «Люди Ікс» (озвучений Крістофером Бріттоном). Ця версія змінила себе під час спроб вилікувати дружину.
    • Він також повертається у першому сезоні мультсеріалу «Люди Ікс '97», де його знову озвучив Крістофер Бріттон.
  • У мультсеріалі «Росомаха та Люди Ікс (мультсеріал)» його озвучив Кленсі Браун. Тут він народився мутантом і має одержимість створення «досконалого мутанта».
  • Лиходій з'явився в епізоді лялькового мультсеріалу «М.О.Д.О.К.» (озвучений Кевіном Майклом Річардсоном).

Фільми

  • У 2018 році повідомлялося, що Містер Зловісний мав з'явитися в сцені після титрів фільму «Нові мутанти» (2020), де його зіграв би Джон Гемм, однак сцену так і не зняли через втручання студії Fox. Лиходій також мав фігурувати в незнятому фільмі про Ґамбіта з Ченнінгом Тейтумом.
  • Містер Зловісний з'явиться в майбутньому фільмі про Людей Ікс (орієнтовно 2028 рік), роль якого виконає актор Адам Драйвер. У цій версії його справжнім ім'ям буде Натаніель Мілбері.

Відеоігри

Містер Зловісний з'являється як бос або іграбельний персонаж у численних іграх, серед яких: X2: Wolverine's Revenge, X-Men Legends II: Rise of Apocalypse, Marvel Heroes, Deadpool (де гравцям доводиться знищувати армію його клонів), Marvel Avengers Alliance, Marvel Contest of Champions, Marvel: Future Fight, Marvel Puzzle Quest та Marvel Strike Force.

Примітки

  1. ↑ Misiroglu, Gina Renée; Eury, Michael (2006). The Supervillain Book: The Evil Side of Comics and Hollywood (англ.). Visible Ink Press. ISBN 9780780809772.
  2. ↑ Genetically Enhanced. Marvel. total control of his body at the molecular level
  3. ↑ Genetically Enhanced. Marvel. which allows him to shapeshift into other forms
  4. ↑ Genetically Enhanced. Marvel. rapidly recover from most injuries
  5. ↑ а б Genetically Enhanced. Marvel. Sinister possesses enhanced durability and an extended lifespan
  6. ↑ а б в г Genetically Enhanced. Marvel. He derives additional powers from other mutants’ genetic material, including telepathy, telekinesis, superhuman strength, concussive energy projection
  7. ↑ а б Genetically Enhanced. Marvel. A genetics genius, a brilliant biologist, a skilled engineer and a master surgeon, Sinister is also a cloning expert.
  8. ↑ Sinister is Number 29. Comics.ign.com. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 17 червня 2010.
  9. ↑ Comixfan Forum. Comixfan. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 6 грудня 2011.
  10. ↑ Claremont, Chris (w), Leonardi, Rick (p). The Uncanny X-Men #212 (December 1986)
  11. ↑ Claremont, Chris (w), Davis, Alan (p), Neary, Paul (i). The Uncanny X-Men #213 (January 1987, Marvel Comics).
  12. ↑ DeFalco, Tom; Sanderson, Peter; Brevoort, Tom; Teitelbaum, Michael; Wallace, Daniel; Darling, Andrew; Forbeck, Matt; Cowsill, Alan; Bray, Adam (2019). The Marvel Encyclopedia. DK Publishing. с. 244. ISBN 978-1-4654-7890-0.
  13. ↑ Claremont, Chris (w) The Uncanny X-Men #241 (December 1988)
  14. ↑ X-Factor #39 (April 1989)
  15. ↑ Cronin, Brian (23 листопада 2006). Comic Book Urban Legends Revealed. CBR.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 6 грудня 2011.
  16. ↑ а б Gillen, Kieron (w), Juan Jose Ryp (a). «Part 18: Happily Ever After» Immortal X-Men 18 (December 2023), Marvel Comics
  17. ↑ а б Peter Milligan (w), John Paul Leon (p). «Beginnings» Further Adventures of Cyclops and Phoenix #4 (September 1996), Marvel Comics
  18. ↑ а б Genetically Enhanced. Marvel. Via genetic alteration by Apocalypse, Sinister possesses enhanced durability and an extended lifespan. He derives additional powers from other mutants' genetic material, including telepathy, telekinesis, superhuman strength, concussive energy projection, and total control of his body at the molecular level, which allows him to shapeshift into other forms and to rapidly recover from most injuries.
  19. ↑ Nicieza, Fabian (w), Williams, Anthony (p), Lanning, Andy (i). «The Sunset Dawn (Book 3): Tomorrow Starts Today» Gambit 14 (March 2000), Marvel Comics
  20. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою "ImmortalXM8" не вказано текст
  21. ↑ X-Men Vol. 6 #1
  22. ↑ S.W.O.R.D. Vol. 2 #6
  23. ↑ X-Men: Before The Fall - Sinister Four #1
  24. ↑ Young, Andrew (24 лютого 2017). 10 Most Evil X-Men Villains. WhatCulture.com (англ.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  25. ↑ C. B. R. Staff (2 вересня 2018). Fast Times At Mutant High: The 20 Most Powerful Mutants From The '80s. CBR (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  26. ↑ Century, Sara. 10 X-Men Villains We Want to See in the Animated Series Reboot. collider.com. Процитовано 6 червня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).