YaChudo

Зимівники

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Зимівники
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010230055910 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1796
Населення 133
Площа 18,772 км²
Густота населення 7,09 осіб/км²
Поштовий індекс 94851
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°5′59″ пн. ш. 39°49′0″ сх. д. / 48.09972° пн. ш. 39.81667° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
249 м
Місцева влада
Адреса ради 94851, Луганська обл., Довжанський район, с.Провалля, вул. Центральна, 2
Карта
Зимівники. Карта розташування: Україна
Зимівники
Зимівники
Зимівники. Карта розташування: Луганська область
Зимівники
Зимівники
Мапа
Мапа

Зимі́вники — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 133 особи.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України[1][2].

Географія

Географічні координати: 48°5' пн. ш. 39°49' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 42,2 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 16 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Вознесенівка, за 1 км.

Історія

Територія на якій розташоване теперішнє село є стародавньою запорізькою власністю, назва утворена від слова «зимівник».

Поселення було засноване запорізькими козаками Кальміуської паланки в 1796 році. Згодом територія була заселена українськими селянами з Правобережжя України та центральних губерній Росії.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
російська 128 96.24%
українська 3 2.26%
вірменська 1 1.50%
Усього 133 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 133 особи, з них 2,26 % зазначили рідною мову українську, 96,24 % — російську, а 1,5 % — іншу[6].

Економіка

На території села працює фермерське господарство.

Пам'ятки

На околиці села виявлена стоянка епохи мезоліту.

Примітки

Джерела

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).