Зеноб Глак
| Зеноб Глак | |
|---|---|
| Народився | 300[1] або V століття  Кайсері, Каппадокія |
| Помер | 350[1] або V століття |
| Країна |  Велика Вірменія |
| Діяльність | священнослужитель, історик, письменник, єпископ |
| Знання мов | вірменська |
| Посада | абат |
Зено́б Глак (вірм. Զենոբ Գլակ) — вірменський чернець, автор початкової частини «Історії Тарона». Традиційно вважається, що Глак жив у IV столітті[2].
Біографія
Зеноб Глак, імовірно сирієць[2], був настоятелем Глакського монастиря. У «Історії Тарона» описав боротьбу, яку вірмени вели проти насильницької християнізації в області Тарон, біля озера Ван. У своєму творі Зеноб називає себе учнем св. Григорія Просвітителя. Текст був виданий в 1708 (Константинополь) і в 1832 (Венеція)[2] ; переклад — в «Collection des historiens arméniens», par Victor Langlois (т. I, Париж, 1867).
Примітки
- ↑ а б в VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в Армянская литература // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Дещо про монастир Сурб Карапет або Глакаванк, першим настоятелем якого був Зеноб Глак, на сайті «Західна Вірменія»
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).