Земплін

Земплін (словац. Zemplín, угор. Zemplén, русин. Земплин / Земплін, польськ. Zemplin) — історико-географічна, етнографічна та культурна область у центральній частині Карпатського ареалу. Сьогодні основна частина регіону розташована на території Словаччини, невелика частина — на території Угорщини, а окремі історичні поселення — на території України (Закарпаття). Земплін характеризується переходом від гірського Карпатського ландшафту на півночі до низовин Східнословацької рівнини на півдні та вирізняється багатою культурною та етномовною різноманітністю.
Етимологія
Назва Земплін походить від середньовічної форми Zemlen / Zemplén, імовірно пов’язаної з раннім слов’янським укріпленим поселенням на території сучасного міста Земплін-Кастель (Zemplín), яке слугувало адміністративним центром середньовічної жупи. У латинських документах XI–XII століть трапляється як Comitatus de Zemplén.
Географія
Земплін охоплює територію від Низьких Бескидів та Полонин на півночі до Східнословацької низовини на півдні.
Основні природні зони
| Північ | Центральна частина | Південь |
|---|---|---|
| Низькі Бескиди, Полонини, верхні долини Лаборця й Цірохі | Хвилясті височини та передгірські улоговини | Низовини, заплави Лаборця, Ондави й Тиси |
Головні річки
- Лаборець
- Ондава
- Ціроха
- Тиса
- Уж (історично в частині регіону)
Найбільші міста в сучасних межах
- Міхаловце
- Гуменне
- Снина
- Медзилаборце
- Требішов
- Велькі Капушани
- (в Угорщині) Саторальяуйгей (Sátoraljaújhely)
Історичний розвиток
Давня та ранньосередньовічна історія
Археологічні дані засвідчують постійне заселення регіону з неоліту. У ранньому середньовіччі територія була частиною слов’янського світу, а у IX столітті увійшла в орбіту Великої Моравії.
Середньовіччя
Від XI століття Земплін став адміністративною одиницею Угорського королівства — Земплінська жупа (комітат Земплін) зі столицею у Земплін-Кастель. Регіон відігравав роль прикордонної території між рівнинною Угорщиною й Карпатськими племенами.
Новий і новітній час
- після 1918 року — у складі Чехословаччини
- 1938–1944 — часткова угорська анексія за рішеннями Віденського арбітражу
- 1945 — повернення до Чехословаччини, до СРСР відійшли села Батфа, Галоч, Малі Селменці, Паладь-Комарівці, Палло, Ратівці, Соломоново, Сюрте, Тисаашвань, Тийглаш та місто Чоп.
- з 1993 року — територія Словаччини та Угорщини після розділення держави
Етнографія та населення
Земплін є одним із найрізноманітніших етнографічних регіонів Центральної Європи.
Історичні групи населення
- словаки
- русини
- українці
- угорці
- євреї (історична громада до Голокосту)
- німці (поширені у міському середовищі в середньовіччі та ранньому модерному періоді)
- роми
Етнокультурні особливості
Земплін поділяється на три локальні підрегіони (етнографічні ареали):
| Підрегіон | Центр | Культурні риси |
|---|---|---|
| Верхній Земплін | Меджилаборце / Снина | Домінування русинської традиції, дерев’яна сакральна архітектура |
| Середній Земплін | Гуменне | Змішана словацько-русинська спадщина |
| Нижній Земплін | Міхаловце / Требішов | Словацько-угорський вплив, виноробство, рівнинна культура |
Мова
Мовна ситуація регіону є мозаїчною.
Побутові мови
- східнословацькі говори (земплінський і абовський)
- русинська мова
- угорська мова (на півдні)
- українська мова (у прикордонних селах)
- літературна словацька у публічній сфері
Земплінський діалект словацької
Земплін є головним ареалом формування земплінського діалекту словацької мови, що характеризується:
- наявністю фонем dz / dž
- подовженням голосних
- специфічними флексіями (-och, -ata, -ja)
- окремим лексичним фондом
Релігія
Конфесійна картина історично складалася з:
- греко-католицької традиції
- православ’я (особливо у Верхньому Земпліні)
- римо-католицизму
- юдаїзму (до 1940-х років)
Дерев’яні храми Земпліна XVII–XIX ст. включено до спадщини ЮНЕСКО.
Культура
Характерними елементами культурної спадщини є:
- дерев’яна сакральна архітектура
- поліфонічний спів і фольклор карпатського типу
- традиційні строї з багатою вишивкою
- народна кухня (кнедлики, капустні та борошняні страви, токайські вина)
- музичні інструменти (цимбали, скрипка, фуркот)
У регіоні діють численні фестивалі, зокрема русинські, словацькі та фольклорні.
Економіка
Господарство регіону сформовано природними умовами.
Основні галузі
- сільське господарство (зернові, виноград, садівництво)
- виноробство — Токайський виноробний регіон (слов. частина)
- деревообробна промисловість
- харчова промисловість
- транскордонна торгівля та логістика
- рекреація і туризм
Туризм
Найвизначніші туристичні об’єкти:
- Земплінська Ширава — головний курорт Східної Словаччини
- Національний парк Полонини
- Скансен у Гуменному (Музей української культури)
- дерев’яні храми в селах Уліч, Руський Поток, Чічава, Тополя та ін.
- винний регіон Токай
- замки: Вінічки, Гуменне та інші локальні фортифікації
Земплін у діаспорі
У XX столітті значна частина населення емігрувала до:
- Канади
- США
- Чехії
- України
- Сербії (Войводина)
У діаспорі зберігаються русинські та словацькі культурні товариства.
Адміністративне становище
Земплін не є офіційною адміністративною одиницею. У сучасній Словаччині його територія входить до:
- Пряшівського краю
- Кошицького краю
Поділ
Земплін складається з трьох субрегіонів:
- Верхній Земплін
- Середній Земплін
- Нижній Земплін
Див. також
- Русини у Словаччині
- Східна Словаччина
- Токайський виноробний регіон
- Земплінський діалект словацької мови
- Земплінська Ширава
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).